Юрій Сабалевський (24 квітня 1889, Стовбці — 26 грудня 1957, Кірхгайм унтер Тек, Західна Німеччина) — білоруський політичний та громадський діяч, публіцист.
Життєпис За професією — агроном (землевпорядник). Працював у газеті "Наша ніва".
До часів Польщі У 1924 звільнений указом Сейму для виконання своїх депутатських обов'язків із в'язниці в Новогрудку. Отримав мандат посла польського сейму замість Кахановича (від Блоку національних меншин).
24 березня 1926 порушив справу Саковича у сеймі, наводячи приклади побиття білоруського патріота під час арештуСяргей Ёрш, Вяртаньне БНП, Менск-Слонім: БГАКЦ, 1998.
За неправдивою інформацією, намагався відговорити Тарашкевича від переїзду до БССРА. Шукелойць, Астроўскі і Акінчыц.
Діючий член БСРГ. Після поразки Громади за допомогою сенатора Назаревського переїхав до Німеччини, звідти у вільне місто Данциг. Жив у курортному місті Цопотах. Повернувся до Варшави, був заарештований і виправданийВасіль Рагуля «Успаміны».
Заарештований польською владою у 1928.
У 1932 засуджений до 6 років ув'язнення. У вересні 1939 знову заарештований польською поліцією. Того ж місяцязаарештований органами НКВС БССР. Втік із в'язниці «Крывое кола» в Баранавичах під час німецьких бомбардувань.
Німецька окупація Під час німецької окупації працював у цивільній адміністрації в Барановичах бурмістром міста, головою Головної ради Білоруської самопомочі, другим віцепрезидентом БЦР. Заарештований німцями під час викриття польського підпілля.
За час свого правління в Барановичах домігся білорусизації проповідей і науки під час священнослужінь у католицьких і православних храмах у всьому Барановицькому окрузі. Ввів суворі правила: «увійшов до міської адміністрації, не скинувши шапку — 5 марок штрафу; запізнення на роботу — 10 марок; прийшов напідпитку — це небезпечно! — завтра, будь ти працівник, інженер чи лікар, сядеш на бочку, в якій вивозилися з міста нечистоти, і будеш на ній їздити цілий день. Супротив не допомагав — він звільняв з роботи. Не допомогли також спроби втручання в такі суворі накази інших білоруських діячів, як докоряли бурмістру за його середньовічні практики. Він твердо казав: „Людей потрібно виховувати!“ І коли йому сказали, що у часи війни такі методи служать нашим ворогам, він спокійно відповідав: „Кожен режим вимагає порядку і дисципліни“. Дійсно, нічого проти нього не можна було зробити, щоб одночасно не применшити його авторитету, як бурмістра, з яким рахувалися німці.»Язэп Малецкі «Пад знакам Пагоні» , выдавецтва «Пагоня», Таронта, 1976.
Завдяки йому в Барановичах відроджувались білоруські школи мистецтва та ткацтва. Через Білоруську самопоміч організував грандіозну виставку народного мистецтва в Барановичах «яка займала декілька будівель, прийшло понад 20 000 чоловік. В організації виставки заслуга Юрія Сабалевського була істотною». Його кабінет був прикрашений білоруськими килимами з гербами, портретами героїв та пейзажами.
Входив до делегації в Берліні на похованні КубеЮры Туронак «Вацлаў Іваноўскі і беларускае адраджэньне» , «Архэ», 2-1999 Там делегація відвідала заступника Міністра окупованих східних територій Альфреда Майєра, аби висловити свої вимоги щодо економіки, шкільництва, самоврядування та об'єднання всіх білоруських земель.
Член Другого Загальнобілоруського конгресу у 1944 році. Обраний на ньому до мандатної комісіїДругі Ўсебеларускі Кангрэс (дакуманты).
Еміґрація
На еміґрації був головою колегії БЦР, друкував свої спогади та публіцистику. У 1948—1950 був одним із редакторів газети "Беларускае слова" (1948).
Одним із засновників 8 травня 1948 в німецькому Ельвангені Білоруського центрального представництва, яке згодом відновило розпущену Радославом Островським Білоруську центральну раду.
У 1950 поїхав до США, де працював столяром у шпиталі в Нью-Йорку.Алег Гардзіенка Выбар несавецкай эліты — Беларусь. Радыё Свабода, але через 7 років повернувся до Західної Німеччини.
Член «Загального білоруського союзу військових» (1950), «Комітету Незалежної Білорусі» (1955). У 1950 підписав угоду про спільні дії в боротьбі проти більшовизму з Українською Національною Радою від імені БЦР.
Один із засновників «Комітету незалежної Білорусі» 1955 року в Нью-Йорку.
Помер за незрозумілих обставин. Похований в Мюнхені, на цвинтарі "Фельдмохінг".
Творчість Мае ўспаміны аб сьв. памяці кс. В. Гадлеўскім //Незалежная Беларусь (Лянгэнфэльд, Зах. Нямеччына), 1953, № 1(7), студзень На этапах (успаміны 1917—1919) // «Запісы БІНІМу», №31
Посилання Слоўнік Маракова Слоўнік.орг Спадчына Юры Сабалеўскі. На этапах. Падрыхтоўка да друку й камэнтары Аляксандра Пашкевіча
Примітки