Мико́ла Іва́нович Ла́зарєв (18 липня 1926, хутір Карама, Зілаїрський кантон, Башкирська АРСРНині — Зілаїрського району Башкортостану. — 28 січня 1998) — автоматник моторизованого батальйону 24-ї танкової бригади 5-го танкового корпусу 3-ї ударної армії 2-го Прибалтійського фронту, єфрейтор, Герой Радянського Союзу (1990).

Останній уродженець башкирської землі, удостоєний звання Героя Радянського Союзуvatandash.ru/index.php?article=459.

Біографія Народився в російській селянській родині. У 1931 його родину було розкуркулено і вислано на поселення в Сибір, у Толзос, що поблизу міста Новокузнецька Кемеровської області. Закінчив 10 класів.

У Червоній армії з вересня 1943 року, на фронтах Другої світової війни з липня 1944 року.

18 вересня 1944, будучи автоматником моторизованого батальйону 24-ї танкової бригади (5-й танковий корпус, 3-я ударна армія, 2-й Прибалтійський фронт), в бою за населений пункт Скудрес Латвійської РСРНині територія Менгельської волості Огрського краю Латвії., відбиваючи контратаки противника, підтримувані важкими танками, протитанковою гранатою підбив головний «Тигр», чим забезпечив успішну атаку батальйону, що знищила не менше взводу гітлерівців. У листопаді 1944 був представлений до звання Героя Радянського Союзу, нагороджений орденом Слави III ступеня (16 листопада 1944).

У 1945 році демобілізований у званні старшого сержанта.

Після демобілізації працював у м. Новокузнецьку в кінотеатрі «Комунар» (у 1947—1948), закінчив металургійний технікум, на металообробному заводі, КМК, ЗСМК.

Член КПРС з 1953 року.

Останні роки жив у селищі Шишкін Ліс Подільського району Московської області. З 1985 старший інженер при Комісії агропромислового комплексу Ради Міністрів СРСР (Московська область).

Указом Президента СРСР від 5 травня 1990 року за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, Лазарєву Миколі Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 460046) і медалі «Золота Зірка» (№ 11606).

Помер у селищі Шишкін Ліс (нині — Москва).

Нагороди та звання Герой Радянського Союзу (1990); орден Леніна (1990); два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1945, 1985); орден Червоної Зірки (1945); орден Слави III ступеня (16 листопада 1944); медалі.

Пам'ять У селі Зілаїр Зілаїрського району Республіки Башкортостан Герою Радянського Союзу М. І. Лазарєву присвячений один зі стендів історико-краєзнавчого музею.

Література Герои нашего времени (О Героях России — уроженцах и жителях Республики Башкортостан) / авт.-сост. Е. А. Смирнов. — Уфа: Китап, 2016. — 327 с. : илл. ISBN 978-5-295-06554-5.

Посилання

Смирнов Е. А. Лазарев, Николай Иванович (Герой Советского Союза) // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.

Примітки