Покровська церква — втрачена пам'ятка мурованої культової архітектури другої половини XVIII століття, що знаходилась в історичному районі міста Глухова Усівка на розі сучасних вулиць Покровської та Берегової.

Історія Зведення мурованої Покровської церкви (на честь Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви) розпочалось 1776 року на місці дерев'яної Покровської церквиТкаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — С. 62. А зведено було 1783 року стараннями прихожан та священика Якова Івановича. Про це ім'я також свідчить клірова відомість за 1911 рікДАЧО, ф. 679, оп. 3, спр. 388, арк. 39..

Через більш як століття церкву розширили, бо не вистачало місця для прихожан. Для цього 1899 року прибудували правий приділ (лівий вже існував) на честь святого Феодосія Чудотворця ЧернігівськогоДАЧО, ф. 127, оп. 31,б спр. 209, арк. 15.. Кошти збирали прихожани та священик Олексій Рязанцев. Також значні пожертвування здійснив таємний радник Нікола Артемійович ТерещенкоШишкіна, Ю. Парафіяльне життя Глухова початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області) // Сіверщина в історії України. Глухів: Нац. заповідник «Глухів», 2014. — Вип. 7. — С. 210.

Опис Церква була кам'яною, з такою ж дзвіницею. Загальна площа дерев'яної підлоги храму з лівим приділом, разом з вівтарем складала 17х8 аршин (12,09 х 5,69 м.). Підлога у церкві була дерев'яною на дубових балках, а стеля плоска на дерев'яних балках. У 1898 році для будівництва правого приділу заклали фундамент на бутовому камені з вапняковим розчиноном, глибиною 1 сажень (2,13 м.). Стіни були викладені з цегли на вапняковому розчині завтовшки 2 ½ цеглини. Під підлогою зроблена підсипка з сухого піску. Стеля плоска подвійна на соснових балках. Крокви правого приділу також дерев'янні, дах покритий металом. До середньої частини церкви було пробито дві арки розміром 5 аршин на 10 вершків (3,56 на 0,45 м) та 5 аршин на 6 вершків (3,56 на 0,27 м) й одні двері в алтарі шириною 1 аршин 10 вершків (1,15 м). Існуючі печі в середній частині розібрали та перенесені до лівого та правого приділів храму.

Під церквою із погостом було 2 десятини присадибної землі. Після добудови правого приділу огорожу діючої церкви посунуто на 8 аршин (5,69 м.) від стіни правого приділу. Сама церква розташовувалась по нинішній вулиці Покровській (колишній Петровського) біля струмка БерезаТкаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — С. 59.

В акті обстеження Покровської церкви наприкінці XIX століття було офіційно зазначено, що дзвіниця прибудована пізніше осіла, в місці з'єднання з церквою є проміжок розміром в 1 вершок (або близько 5 см; у цьому місці посипалося тинькування). Дзвіниця зберігала своє вертикальне положення, а згаданий проміжок не був наскрізним тому що з'єднання стін майстри зробили в паз. Також, фахівці виявили, що значно просіла стеля над середнім притвором. Зодчі допустили помилку розташувавши вгорі боров та димову трубу від утермарківської печі. Під час добудови трубу перенесли та поставили її над стіною.

При церкві діяло міське приходське училищеБєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — С. 183, 189. На початку XX століття приходським учителем працював губернський секретар Віктор Павлович Балабан, що був церковним старостою.

Священик та притч

На початку XX століття при церкві служили священик Олексій Михайлович Рєзанов ( 1850) та псаломщик, які з 1902 року отримували від казни 400 руб. жалування на рік. о. Олексій закінчив Орловську духовну семінарію. З дружиною Неонілою Пилипівною ( 1856) вони виховали шестеро дітейДержавний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, арк. 31-42.

Зокрема, 1911 році церква отримала прибуток у сумі 400 руб. Ще 23 рублі доходу приносили фінансові вкладення: за білетом Глухівського міського громадського банку на суму 50 руб. дохід складав 2 руб. на рік, за свідоцтвом на 500 руб. Державної ренти, що зберігалась у Глухівському казначействі, отримували відсотків 20 руб. та із розрахункової книжки на 34 руб. 89 коп. — 1 руб.

Церковним притчем оброблялося 2 десятини (0,5 дес. — орної та 1,5 — сіножаті). Прихожани Дмитро Свистун та Герасим Косяковський 1898 року подарували церкві 342 десятини присадибної та сіножатної землі. Ця малородюча земля здавалась в оренду і приносила щороку прибутку 40 рублів.

1894 року стараннями прихожан було зведено два дерев'яні будинки для священника та псаломщик, а також дерев'яні хлів, комора та дрівник. 1899 року на церковному погості збудували дерев'яний сарай. У 1909 році побудували дерев'яну караульню на кам'яному фундаменті.

Прихожани Покровської церкви (750 чоловіків та 799 жінок) проживали у 258 будинках. Семеро з них були іновірцями, ще 53 — дворянами та почесними громадянамиДержавний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, арк. 45.

Храм знищений у 1930-х роках Корнієнко О. М. Книга Пам'яті Сумської області в 3 т. [Т. ІІ ]. Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / О. М. Корнієнко. — Суми: Ярославна, 2007. — С. 73.

Примітки

Джерела та література

Джерела Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4806/1-4-273115. Центральний державний історичний архів, м. Київ, ф. 51, оп. 3, спр. 2196. ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. — Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4804-443279. Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с. Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга седьмая. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды / Д. Г. Гумилевский. — Чернигов: Губернская типография, 1873. — 279 с. Документи Чернігівської духовної консисторії про церкви і церковних служителів Глухівського повіту початку ХХ ст., // ДАЧО. — Ф. 679, справи № 387 та № 388. Державний архів Чернігівської області (далі — ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, 551 арк. Описаніе Украйны. Сочиненіе Боплана. — Санкт-Петербург, 1832. — С.222.

Література Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с. Вечерський, В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. — 592 с. Вечерський, В. В. Втрачені святині. — Київ: Техніка, 2004. — 176 с., з іл. Вечерський, В. В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. — Київ, 2001. — С. 99-100, 227. Книга Пам'яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт.-упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. Корнієнко, О. М. Зруйновані храми Сумщини Мартиролог втрачених святинь [Текст] = The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region: до вивчення дисципліни / О. М. Корнієнко. — Суми: ПП «Ніконоров В. І.», 2009. — 368 с. : іл. — ISBN 978-966-97024-0-1 Нестуля, О. О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. у 2-х частинах: Монографія / Київ: Ін-т історії України НАНУ, 1995. — 278 с. Сотник, О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми: Козацький вал, 2004. — 198 с. Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с. Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.