«Ще раз про любов» — радянський чорно-білий художній фільм, знятий режисером Георгієм Натансоном на кіностудії «Мосфільм» в 1968 році. Сценарій написав молодий драматург Едвард Радзинський за своєю п'єсою «104 сторінки про любов» (1964).
Сюжет За п'єсою Едварда Радзинського «104 сторінки про любов». Кіноісторія любові, що стала культовою, «найкрасивішої дівчини Москви і Московської області» і дуже зайнятого молодого чоловіка на ім'я Електрон. Вперше Наташа побачила Електрона Євдокимова в Політехнічному музеї, куди вона прийшла з Феліксом. Тоді їй дуже сподобався впевнений у собі доповідач. З Феліксом стосунки не склалися, і Наташа, пішовши з дому, стала бортпровідницею — саме так вона називала свою нову професію. Одного разу в кафе, перед черговим вильотом, Наташа побачила Євдокимова. Вони познайомилися і почали зустрічатися. По-різному переживають вони свої почуття одне до одного. Силою свого кохання Наташа змушує зрозуміти Євдокимова, що таке кохання.
У ролях
Тетяна Дороніна — Наташа Александрова Олександр Лазарев — Електрон Євдокимов, фізик Олег Єфремов — Лев Карцев, штурман Олена Корольова — Іра, «Мишка», стюардеса Олександр Ширвіндт — Фелікс «Клишоногий», фізик-невдаха Володимир Комратов — Владик, колега і друг Євдокимова Жанна Владимирська — Майя, колега Євдокимова Сергій Чистяков — Євген Даль, поет у ресторані Євген Карельських — ведучий програми в ресторані Микола Мерзлікін — юнак на нічний зупинці Зиновій Високовський — Петро Борисович Гальперін
Знімальна група
Режисер: Георгій Натансон Сценарист: Едвард Радзинський Композитор: Олександр Флярковський Текст пісень: Роберт Рождественський Оператор: Володимир Ніколаєв Художник-постановник: Ірина Лукашевич Костюми: А. Мочаліна Монтаж: К. Москвіна Спецефекти: Борис Травкін Диригент: Юрій Силантьєв
Посилання