Станиславівська єпархія УГКЦ — колишня єпархія УГКЦ з центром у м. Станиславові. Заснована декретом цісаря Франца Йозефа І від 29 січня 1884 і буллою папи Лева XIII від 25 березня 1885 року шляхом виділення 20-ти деканатів із Львівської архиєпархії.
Історія
Релігійна політика австрійських імператорів династії Габсбурґів була достатньо сприятливою для розвитку Руської унійної церкви в Галичині, яка 1773 року отримала нову офіційну назву («Греко-Католицька») та рівні права з латинським і вірменським обрядами Католицької церкви, можливості для підготовки високоосвіченого духовенства, яке на тривалий час стало єдиною провідною верствою української нації тієї й наступних епох. У процесі відновлення Галицької митрополії, проголошеної 1808 року, ідею створення третьої єпархії, необхідної для скликання Синоду єпископів, у петиціях до імператорів висловлювали єпископи Петро Білянський і Максиміліян Рилло в 1790 році, єпископ Антін Ангелович — 1806. 1842 року канонік о. Михайло Малиновський у листі до Риму також пропонував створити єпархії з центрами в Тернополі і Станиславові відповідно.
Імператор Австрії Франц Йозеф І своїм декретом від 28 травня 1850 року дозволив заснувати Станиславівську єпархію. У вересні 1850 року про свою згоду повідомила Апостольська столиця. У 1850–1851 роках провели підготовчі заходи для розподілу на Львівську архиєпархію та Станиславівську єпархію, однак справу призупинили через фінансові труднощі і зміну внутрішньої політики.
1861 року Львівський єпископ-помічник Спиридон Литвинович отримав у Галицькому крайовому сеймі місце посла-віриліста від Станиславівської єпархії. Однак справу канонічного заснування нової єпархії призупинив міністр у Відні і лише після кількох запитів українських послів до Галицького сейму і Райхсрату (австрійської державної ради), звернень митрополита Йосифа Сембратовича і безпосереднього сприяння імператора справу було вирішено остаточно.
Станиславівська єпархія заснована декретом цісаря Франца Йозефа І від 29 січня 1884 року. Своєю чергою 25 березня 1885 року Папа Лев ХІІІ видав буллу про створення Станиславівської єпархії «В цілому Господньому стаді», якою окреслив територію єпархії та призначив кафедральним собором церкву Воскресіння Господнього в Станиславові. Єпархію утворено шляхом виділення 20-ти деканатів з Львівської архиєпархії.
У 1936 році єпархія мала 20 деканатів, 419 парохій, 419 матерні і 393 дочірні церкви, 541 священників (у тому числі 22 ченці); 7 чоловічих (6 Василіянських і 1 Редемптористів) і 2 жіночі (Сестер Василіянок) монастирів; 28 домів Сестер Служебниць і 4 ін.; 1035 000 вірних. При Станиславівській єпархії діяла капітула, існували Духовна семінарія (з 1907) і Богословський ліцей (1935 — 8 проф., 92 учні), виходив тримісячник «Добрий Пастир» (з 1931); з важливіших церковних і релігійних товариств: «Апостольство Молитви», Католицька Акція, товариство «Скала».
Після ліквідації УГКЦ радянською владою у 1946 році Станиславівська єпархія перейшла в підпілляо. Стефурак І. 140 років Станиславівської Єпархії і 14 років Івано-Франківської Митрополії: спадкоємність, яка формує майбутнє..
25 березня 2025 року о 10:00 год. Архиєрейською Божественною Літургією в архикатедральному соборі Воскресіння Христового м. Івано-Франківська розпочалося відзначення 140-річчя заснування Станиславівської єпархі. Архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин звернувся до духовенства та вірних з проханням, щоби 25 березня, в празник Благовіщення Пресвятої Богородиці та в день заснування Станиславівської єпархії, цей ювілей було відзначено також у всіх парафіях.
Деканати
Під час створення єпархії до її складу увійшли 20 деканатів. У 1919 році від неї відійшла Буковина, натомість після виділення зі складу Станиславівського деканату міста Станиславова знову було 20 деканатів: Деканат Богородчанський Деканат Бучацький Деканат Городенський Деканат Гусятинський Деканат Єзупільський Деканат Жуківський Деканат Заліщицький Деканат Коломийський Деканат Косівський Деканат Кудринецький Деканат Надвірнянський Деканат Пістинський Деканат Скальський Деканат Снятинський Станиславів-місто Деканат Станиславівський Деканат Тисьменицький Деканат Товмацький Деканат Устецький Деканат Чортківський
Очільники
Єпископи Юліян Пелеш (1885—1891), Юліан Сас-Куїловський (1891—1899), Андрей Шептицький (1899—1900), Григорій Хомишин (1904—1945); єпископ-помічник (з 1929) Іван (Лятишевський), Симеон Лукач (1946—1964) — у підпіллі, Іван Слезюк (1946—1973) — у підпіллі.
Адміністратори Василь Фацієвич
Див. також Івано-Франківська архієпархія УГКЦ
Примітки
Джерела, література Гавриш І. Станиславівська єпархія Української греко-католицької церкви у період підпілля (1946—1989 рр.) Делятинський Р. 25 березня минає 140 років від дня заснування Станиславівської єпархії: історія, значення та спадщина // Синод єпископів УГКЦ. — 2025. — 25 березня.
о. Стефурак І. 140 років Станиславівської Єпархії і 14 років Івано-Франківської Митрополії: спадкоємність, яка формує майбутнє // Івано-Франківська архієпархія. — 2025. — 13 грудня. Blazejowskyj D. Historical sematism of the Eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828—1939). — Lviv, 1995. Mróz M. Katolicyzm na pograniczu. Kościół katolicki wobec kwestii ukraińskiej i białoruskiej w Polsce w latach 1918—1925. — Toruń, 2003. — .