Харассогнат (Charassognathus; означає «виїмчаста щелепа») — вимерлий рід пізньопермських цинодонтів. Описаний в 2007 році зі знахідок на фермі між містами Ліу-Гамка та Фрейзербург у Південній Африці. Харассогнат є найбільш ранніми і найбільш базальними цинодонтами. Він відомий лише з голотипу, який датується верхнім пермським періодом. Тип і єдиний вид — C. gracilis. Голотип (SAM-PK-K 10369) складається з повного черепа з нижньою щелепою, другого та третього хребця шийного віділу хребта, та трьох кісток правої задньої кінцівки (стегнової, великогомілкової та малогомілкової).
Харассогнат був чотириногим хижаком. Названий за виїмку на його вінцевому відростку нижньої щелепи, який, швидше за все, був місцем прикріплення жувального м'яза. Харассогнат був крихітною твариною, його череп мав довжину всього 5 см. Оскільки тіла не було виявлено, його повна довжина залишається невідомою, але за приблизною оцінкою сягало 50 см.
Опис Морда Charassognathus, складала трохи менше половини загальної довжини черепа, з довгим лицьовим відростком на перегородці (кістка septomaxilla). Окрім цих двох особливостей, його череп — це типовий цинодонт. Непарна форма септомаксили більш типова для тероцефалій, ніж для інших цинодонтів, що свідчить про те, що вона може бути близькою до спільного предка між двома групами.
Джерела