Алогізм (грец. а — префікс, що має заперечне значення, logismos — судження, вислів) — стилістична фігура, що полягає у навмисному створенні суперечності або порушенні логічних зв'язків у тексті. Алогізм може вживатися задля ілюстрації складного емоційного стану персонажів або зображення ірраціональності, парадоксальності дійсності (зазвичай у поезії); створення комічного, гротескного або іронічного ефекту (зазвичай у творах сатириків, веселих дитячих віршах, народних загадках).
Фігури алогізму можуть набувати різних форм. Так можна розрізняти алогізми, що містять, наприклад, невідповідність між синтаксичною та смисловою структурами тексту; порушення логічного зв'язку між фразами або реченнями; протиставлення сутностей, що не містять нічого протилежного; співставлення сутностей, що не мають спільних рис; порушення причинно-наслідкових зв'язків між подіями або у ході думок; перескокування від однієї випадкової асоціації до іншої; абсурдне або беззмістовне твердження.
Алогізм часто вживали у своїх творах деякі письменники 19-ого та 20-сторіч (наприклад, М. В. Гоголь, Л. Керрол, Ф. Кафка).
Приклади У наведених нижче прикладах алогізми або ключові деталі алогізмів, де це можливо, виділено жирним.
В українській мові
В англійській мові
У російській мові
Див. також Оксиморон Зевгма Абсурд
Джерела