Істрійський звукоряд — звукоряд, відомий по народній музиці півострова Істрія і затоки Кварнер в Адріатичному морі. Цей звукоряд використаний в музичних жанрах канат і таранкан'є. У вокалі використовуються назалізація, варіація та імпровізація, дозвіл в унісон або октаву. Основні музичні інструменти — роженице, волинка, флейта, тамбуриця«Two-part singing and playing in the Istrian scale », UNESCO.org.. Вперше звукоряд описав хорватський композитор Іван Матетич-Роньгов на початку двадцятого століттяThammy Evans, Rudolf Abraham (2013). Istria: Croatian Peninsula, Rijeka, Slovenian Adriatic, p.17. ISBN 978-1-84162-445-7.. Двоголосся на основі істрійського звукоряду ЮНЕСКО віднесено до шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства.

Опис

Звукоряд нерівномірно темперованийMarušić, Dario. "Reception of Istrian Musical Traditions ", Musicology 7/2007 (VII) ("Reception of Istrian Musical Traditions ", doiSerbia)., приблизно може бути записаний як гексатоніка E-F-G-A♭-B♭-C♭ (див.: енгармонізм), перші шість ступенів восьмиступенного звукоряду від E. Може також розглядатися як фригійський лад зі зниженою 4-й, 5-й і 6-й ступенями (гептатоніка від E: E-F-G-A♭-B♭-C♭-D). При виконанні використовується двоголосся і фригійська каденція (від E: F і D переходять в D).

Хоча тони помітно відрізняються в різних прикладах і для різних інструментів, звукоряд може розглядатися як похідний від натурального звукоряду: у ньому виділяється від семи до чотирнадцяти обертонівRuland, Heiner (1992). Expanding Tonal Awareness, p.43. Rudolf Steiner. ISBN 978-1-85584-170-3. Described by Kathleen Schlesinger on the Greek aulos.

У струнному квартеті фа-мінор Гайдна (соч. 20 № 5) можна почути подобу істрійського звукоряду, але без його верхньої нотиVan der Merwe, Peter (2005). Roots of the Classical, p.227. ISBN 978-0-19-816647-4.. Inventiones ferales (1962) Уроша Крьока також в завуальованій формі використовує цей звукоряд(2001). Muzikološki zbornik: Musicological annual, Volumes 37-39, p.86. . Ймовірно, звукоряд розглядали Тартіні і Барток. Кароль Пахор у 1950 році створив цикл Istrijanka, що складається з 15 п'єс і заснований на істрійському звукоряді. Також звукоряд ліг в основу Sinfonia da camera in modo istriano (1957) Данило ШвариRay Robinson, Regina Chĺopicka, eds. (2003). Studies in Penderecki: Penderecki and the avant garde, p.137. ISBN 978-0-911009-11-8..

Примітки

Додаткова література

Bezić, Jerko. "Yugoslavia, Folk Music: Croatia", New Grove Dictionary 2:594.

Посилання

"Two-part singing and playing in the Istrian scale " (UNESCO), YouTube.com. "Few words about traditional Istrian Music and Dance ", Istria from Smrikve. "The folk music of Krk Island", Gold and Silver Dots.