Сяраті (російське ім'я — Пирерка Антон Петрович, 7 грудня 1905 — 22 вересня 1941) — перший ненецький академічний вчений-лінгвіст, перекладач, фольклорист, літератор. Брав участь у заснуванні Ненецького автономного округу.
Життєпис Народився в Большеземельській тундрі в родині оленяра Пата.
У шість років залишився сиротою і його родич Сясько Пирерка кинув його разом з трирічною сестрою в селі Йокуше.
Діти були усиновлені іншим ненцем, який вчив дітей і розповідав їм народні ненецькі загадки, казки і билиці. Пізніше їх прихистив старий рибалка на прізвисько «Штукатур» із Оксіно. Він влаштував дітей в церковно-парафіяльну школу в Тельвісці. Там вони навчилися грамоті, ставши одними з небагатьох грамотних ненців того часу. Після декількох років праці на Обі до Сяраті та його сестри повернувся їхній старший брат. Він забрав їх до себе і вони повернулися Сяська, що кинув їх раніше на батрацьку працю.
У 1925 працював пастухом в кооперативі «Кочівник» на Югорському Шарі, де познайомився з полярниками. Їх вразила грамотність Сяраті і вони порадили йому продовжити навчання. Кооператив направив його на курси оленярів в Усть-Цильмі.
У 1926 направленийна навчання в Москву. Спочатку навчання давалося йому важко, але він був натхнений ідеєю створення культурних ненців, здатних читати на своєю мовою. Сяраті розпочав наукове дослідження ненецької мови, а також навчився говорити мовою комі.
У 1929 брав участь в комісії з організації Ненецького автономного округу, і селища Харп. У тому ж році познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Наталією Терещенко, яка працювала вчителькою в ненецькій школі в Тельвісці.
У 1932, після закінчення навчання в Москві, став аспірантом Інституту народів Півночі в Санкт-Петербурзі. Брав участь у створенні ненецької писемності і перших підручників для ненецьких шкіл. Автор автобіографічної повісті «Молодший син Ведо» (написана в 1940, опублікована в 1949) і перекладів поезій ненецькою мовою. Під редакцією Сяраті видані перший ненецько-російський словник і збірки ненецького фольклору.
Загинув у Другій світовій війні восени 1941 в Стрельні. Точні час і місце смерті вченого невідомі. Офіційно він вважається зниклим безвісти. Вдова Сяраті вважає датою його смерті 15 жовтня.
Пам'ять Іменем Сяраті названі вулиця в Нар'ян-Марі і школа-інтернат. На будівлі Ненецької окружної бібліотеки йому присвячена меморіальна дошка.
Бібліографія
Ненецкие сказки — Л.: Детгиз, 1935. Твои сказки. — Л.: Детгиз, 1936. Сын старушки: ненецкие сказки. — Л.: ГИХЛ, 1939. Русско-ненецкий словарь / сост. Пырерка А. П., Терещенко Н. М. — М.: ОГИЗ; ГИС, 1948. Младший сын Вэдо. — Архангельск, 1949.
Примітки
Посилання
Літературна карта Архангельської області Сярати (1905-1941)