Петро Фадійович Ломако (, Темрюк Кубанської області, нині Краснодарського краю, Росія — , Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР, голова Державного планового комітету РМ СРСР, міністр кольорової металургії СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1989 роках. Член Бюро і заступник голови Бюро ЦК КПРС по Російській РФСР з 31 жовтня 1961 по 23 листопада 1962 року. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 4—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (11.07.1974).

Життєпис Народився 29 червня (12 липня) 1904 року в родині селянина-наймита, походив з темрюцьких козаків.

Брав активну участь у становленні радянської влади на Північному Кавказі. З 1920 по 1922 рік — кур'єр, обліковець, завідувач облікового підвідділу Темрюцького районного комітету РКП(б). З 1922 по 1923 рік — політичний комісар загону «по боротьбі з бандитизмом» на Кубані.

У 1923 році — завідувач відділу Темрюцького районного комітету комсомолу. У 1923—1924 роках — голова правління Темрюцької міської профспілки торгівельних службовців.

У 1924—1927 роках — слухач робітничого факультету в місті Краснодарі.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1927—1930 роках — студент Московського інституту народного господарства імені Плеханова. У 1930—1932 роках — студент Московського інституту кольорових металів і золота.

У 1932—1933 роках — заступник начальника сектора інституту «Гіпроалюміній» в місті Ленінграді. У 1933—1937 роках — бригадир, майстер, старший майстер, начальник цеху, заступник головного інженера заводу «Красный выборжец» в місті Ленінграді.

У 1937—1939 роках — директор Кольчугінського заводу з обробки кольорових металів (тепер місто Кольчугіно Владимирської області).

У 1939 році — начальник Головного управління алюмінієвої, магнієвої і електродної промисловості Народного комісаріату кольорової металургії СРСР. У 1939—1940 роках — заступник народного комісара кольорової металургії СРСР.

9 липня 1940 — 29 липня 1948 року — народний комісар (міністр) кольорової металургії СРСР.

28 липня 1948 — 28 грудня 1950 року — заступник міністра металургійної промисловості СРСР.

28 грудня 1950 — 15 березня 1953 року — міністр кольорової металургії СРСР.

15 березня 1953 — 8 лютого 1954 року — 1-й заступник міністра металургійної промисловості СРСР.

8 лютого 1954 — 10 травня 1957 року — міністр кольорової металургії СРСР.

29 травня 1957 — жовтень 1961 року — голова Ради народного господарства Красноярського економічного адміністративного району.

31 жовтня 1961 — 23 листопада 1962 року — заступник голови Бюро ЦК КПРС по Російській РФСР.

10 листопада 1962 — 2 жовтня 1965 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно з 10 по 24 листопада 1962 року — голова Державної науково-економічної ради РМ СРСР. 24 листопада 1962 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного планового комітету РМ СРСР.

2 жовтня 1965 — 31 жовтня 1986 року — міністр кольорової металургії СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 липня 1974 року за великі заслуги перед Радянською державою в розвитку кольорової металургії і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження Ломаку Петру Фадійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З листопада 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 27 травня 1990 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка 10).

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (11.07.1974) сім орденів Леніна (25.07.1942, 10.02.1944, 8.12.1951, 15.07.1954, 11.07.1964, 25.08.1971, 11.07.1974) орден Жовтневої Революції (11.07.1984) два ордени Трудового Червоного Прапора (15.01.1953, 09.06.1961) орден Червоної Зірки (28.10.1967) медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За трудову доблесть» (5.05.1949) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) ювілейна медаль «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня» медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» знак «50 років перебування в КПРС» знак «Шахтарська слава» I ст. Почесний громадянин міста Кольчугіно (Владимирська область) (1977) Почесний громадянин міста Усть-Каменогорськ (Казахська РСР) (1970)

Примітки

Джерела Ломако Пётр Фадеевич Ломако Пётр Фадеевич