Сергій Вікторович Ніконоров (4 жовтня 1965, Електросталь, Московська область, СРСР) — радянський і російський хокеїст, нападник. Чемпіон Європи серед юніорів.
Біографічні відомості Хокеєм почав займатися з 10 років у тренера . 1981 року команда з Електросталі посіла четверте місце з восьми учасників на турнірі в Прокоп'євську Кемеровської області, а ланка Сергій Ніконоров — Володимир Шацьких — Олександр Іванов стала найрезультативнішою і отримала запрошення від Віталія Єрфілова до юніорської збірної Радянського Союзу. Андрій Вахрушев розповідав, що на зборах у Рибінську його партнерами були Іванов і Ніконоров. З часом у збірній лишився єдиним представником підмосковного клуба. Під керівництвом Євгена Зиміна радянські юніори здобули п'ять перемог у п'яти матчах на чемпіонаті Європи 1983 року і повернули собі звання найсильніших на континенті. Згідно статистичних сайтів — брав участь у всіх іграх, але сам пригадував, що поїхав на турнір резервістом і виходив на лід у двох. Лідером того складу був «армієць» , який став найкращим нападником і найкращим бомбардиром турніру (9 закинутих шайб). З українського «Сокола» грали Анатолій Найда і Андрій Коршунов.
У сезоні 1982/1983 виступав за основний склад «Кристала». відзначився 11 закинутими шайбами у другій лізі. Влітку перейшов до московського «Динамо». Грав за молодіжну команду, яка того сезону стала найсильнішою в країніОтечественный хоккей. 1980/1981 — 1984/1985. // Под редакцией Александра Серебренникова — С. 133—134. . А у фінальному турнірі Сергій Ніконоров участі не брав тому, що був переведений Ігорем Тузиком до основи. У вищій лізі дебютував 1 грудня 1983 проти команди ленінградських «армійців» (поразка 6:9). Всього у першості виходив на лід у дев'яти іграх, грав під номером «27». Його партнерами по ланці були Юрій Леонов, Володимир Зубрильчев і Микола Борщевський. У декілької ігрових епізодах вдалося пограти з дворазовим олімпійським чемпіоном Олександром Мальцевим. На спортивній базі мешкав в одній кімнаті з Володимиром Голіковим і Василем Первухіним.
У міжсезоння замість Тузика команду очолив Юрій Мойсеєв і відправив групу молодих хокеїстів до харківського «Динамо», набиратися досвіду у першій лізі (Вадима Благодатських, Ігоря Павлова, Олексія Амеліна, Ігоря Комісарова, Анатолія Салімджанов, Андрія Віттенберга і Сергій Ніконоров). Змагання у другому дивізіоні харків'яни завершили на третій позиції і вперше взяли участь у перехідному турнірі з клубами вищої ліги. Для підсилення складу у цьому змаганні з Москви приїхали Андрій Вахрушев і Ігор АкулінінЛитвин Юрий Валерьевич. История харьковского Динамо . Серед молодого поповнення клубу став другим за результативністю — 11 голів і 4 результативні передачі (кращий результат у Вадима Благодатських — 12 голів і 5 передач). Наступного сезону відбулася реорганізація першої ліги, на першому етапі «динамівці» стали переможцями західної зони, але в перехідному турнірі участі вже не брав. У Ніконорова завершилася дворічна військова служба і він повернувся до Електросталі.
Тринадцять сезонів був гравцем першої ланки нападу, партнерами були Олександр Іванов і Володимир Леонов. 1991 року Іванов перейшов до Тольятті, де став дворазовим переможцем МХЛ, а його наступником став Андрій Сидляров. Запрошували і Ніконорова до клубів вищої ліги, зокрема в «Торпедо» (Ярославль), «Ладу» (Тольятті) і СК ім. Урицького (Казань). 1994 року «Кристал» повернувся до елітного дивізіону. За чотири сезони в Міжнаціцональній хокейній лізі і російській суперлізі провів 137 матчів (33+42). Ігрову кар'єру завершив у 1998 році, за цей час провів понад 750 лігових матчів і закинув 304 шайби. Надалі працював на машинобудівному заводі. Станом на 30 жовтня 2015 — пенсіонер.
Досягнення Чемпіон Європи серед юніорів (1): 1983
Статистика СезонКлубЛігаРегулярний сезонПлей-оф 1982-83 «Кристал» (Електросталь) СРСР-3 11 1983-84 «Динамо» (Москва) СРСР 9 0 1 1 2 1984-85 «Динамо» (Харків) СРСР-2 46 7 5 12 10 1985-86 «Динамо» (Харків) СРСР-2 17 3 5 8 2 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 35 8 12 20 21 1986-87 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 72 37 23 60 38 1987-88 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 62 39 23 62 22 1988-89 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 67 39 27 66 16 1989-90 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 66 26 26 52 16 1990-91 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 62 29 23 52 18 1991-92 «Кристал» (Електросталь) СРСР-2 74 30 20 50 22 Всього у вищій лізі 9 0 1 1 2 Всього в першій лізі 501 218 164 382 165 1992-93 «Кристал» (Електросталь) Росія-2 48 22 22 44 10 1993-94 «Кристал» (Електросталь) Росія-2 16 7 9 16 4 «Керамік» (Електроуглі) Росія-4 0 0 0 0 0 5 5 3 8 0 1994-95 «Кристал» (Електросталь) МХЛ 51 15 11 26 4 «Керамік» (Електроуглі) Росія-2 1 1 1 2 0 1995-96 «Кристал» (Електросталь) МХЛ 40 10 18 28 6 2Кубок МХЛ. 0 0 0 0 «Кристал-2» (Електросталь) Росія-2 2 1 0 1 0 1996-97 «Кристал» (Електросталь) Росія 22 4 4 8 0 27Перехідний турнір. 6 10 16 4 1997-98 «Кристал» (Електросталь) Росія 24 4 9 13 2 10 0 2 2 0
Примітки
Посилання