Віктор Ульман (; , Тешин, Австро-Угорщина (нині Цешин, Польща) — , Аушвіц, Польща) — австрійський і чеський композитор єврейського походження. Загинув у газовій камері в нацистському концтаборі Аушвіц (Польща).
Біографія Народився в 1898 році в єврейській родині кадрового військового, яка прийняла католицтво. У 1909 році родина переїхала до Відня. Вивчав право у Віденському університеті (серед його викладачів був Вільгельм Ієрузалем), брав уроки музики у Йозефа Польнауера — учня Арнольда Шенберга.
У 1919 році Віктор Ульман переїхав до Праги і, за рекомендацією Шенберга, розпочав музичну кар'єру під керівництвом композитора Александра фон Цемлінського в Новому німецькому театрі, де прослужив на посаді капельмейстера з 1922 по 1927 рік; потім нетривалий час очолював оперний театр у місті Усті-над-Лабем, але швидко вийшов у відставку через надмірну для невеликого містечка радикальність репертуару.
У 1929—1931 роках був диригентом у Цюриху, захопився антропософією, відкрив антропософську книжкову крамницю «Новаліс» у Штутгарті, в 1931 році вступив до Антропософського товариства Чехословаччини. У 1933 році магазин збанкрутував, і Ульман із сім'єю повернувся до Праги.
8 вересня 1942 року, разом з третьою дружиною і сином від першого шлюбу, Ульман був депортований до концтабору Терезієнштадт, де впродовж двох років писав музичні твори і виступав з концертами в місцевому музичному театрі.
16 жовтня 1944 року його з дружиною перевезли в Аушвіц, де через два дні вони обоє загинули в газовій камері.
Творчість Значно вплинула на музику Віктора Ульмана творчість Шенберга і Альбана Берга; після 1935 року в композитора виробилася власна експресивна манера написання і виконання творів. Загалом В. Ульман є автором понад 40 музичних творів. У 1990-х роках твори Ульмана, серед них опери «Падіння Антихриста», «Пісня про любов і смерть», «Імператор Атлантиди», активно виконуються на театральних сценах Австрії, Німеччини, Чехії, Великої Британії та США.
Вибрані твори
Drei Männerchöre a cappella (1919) Lieder mit Orchester (1921) Abendlied für Chor, Soli und Orchester (1922) Musik zu einem Märchenspiel (1922) Sieben Lieder mit Klavier (1923) Streichquartett (1923) Sieben Lieder mit Kammerorchester (1924) Symphonische Phantasie (1924) Bühnenmusik zu «Der Kreidekreis» (1925, за Клабундом) Variationen und Doppelfuge über ein kleines Klavierstück von Schönberg (1925) Trio für Holzbläser (1926) Konzert für Orchester (1928) Sieben kleine Serenaden für Gesang und 12 Instrumente (1929) Peer Gynt (1927—1929, опера, за Ібсеном) 2. Streichquartett (1935) Elegien für Sopran und Orchester (1935) Der Sturz des Antichrist. Bühnenweihefestspiel in 3 Akten (1935, опера) 1. Klaviersonate (1936) Chinesische Melodramen (1936) Huttens letzte Tage, lyrische Symphonie für Tenor, Bariton und Orchester (1936—1937) Missa symphonica für Chor, Soli, Orchester und Orgel (1936) Drei Chöre a cappella (1936) Oster-Kantate für gemischten kleinen Chor und 6 Instrumente (1936) Sonate für Viertelton-Klarinette und Viertelton-Klavier (1936) Sechs Lieder für Sopran und Klavier (1937) Lieder (1937, на вірші Гете, Новаліса, Карла Крауса) 2. Klaviersonate (1938—1939) Geistliche Lieder für hohe Stimme und Klavier (1939—1940) Kinderlieder (1939—1940). Der Gott und die Bajadere für Bariton und Klavier (1940, на вірші Гете) Slawische Rhapsodie für Orchester und obligates Saxophon (1939—1940) Klavierkonzert (1939) Fünf Liebeslieder für Sopran und Klavier (1939) Lieder des Prinzen Vogelfrei (1940, на вірші Ніцше) 3. Klaviersonate (1940) Drei Sonette aus dem Portugiesischen für Sopran und Klavier (1940, на вірші Рільке) Liederbuch für Baß und Klavier (1940, на вірші Хафіза) Krieg. Kantate für Bariton (1940) Die Heimkehr des Odysseus (1940—1941, опера) Six Sonnets für Sopran und Klavier (1941, на вірші Луїзи Лабе) Sechs Gesänge für Alt oder Bariton und Klavier (1941) Der zerbrochene Krug (1941—1942, опера, за Кляйстом) Drei Lieder für Bariton und Klavier (1942) 4. Klaviersonate (1941) Sonate für Violine und Klavier Konzertarie (1942, на вірші Гете). Drei Lieder für Bariton (1942) 3. Streichquartett (1943) Herbst für Sopran und Streichtrio (1943, на вірші Тракля) Lieder der Tröstung für tiefe Stimme und Streichtrio (1943) Zehn jiddische und hebräische Chöre (1943) Bühnenmusik zu einem Francois-Villon-Spiel (1943) Wendla im Garten für Singstimme und Klavier (1943) 5. Klaviersonate (1943) Hölderlin-Lieder für Singstimme und Klavier (1943—1944) Immer inmitten. Kantate für Mezzo-Sopran und Klavier (1943) 6. Klaviersonate (1943) Der Mensch und sein Tag. 12 Lieder für Singstimme und Klavier (1943) Chansons des enfants francaises für Stimme und Klavier (1943) Drei chinesische Lieder für Singstimme und Klavier (1943) Імператор Атлантиди, або Відречення смерті (1943—1944, опера) Don Quixote. Ouverture für Klavier (1943) Drei jiddische Lieder für Singstimme und Klavier (1944) Die Weise von Liebe und Tod. 12 Stücke für Sprecher und Orchester oder Klavier (1944, за Рільке) 7. Klaviersonate (1944) Abendphantasie für Singstimme und Klavier (1944, за Гельдерліном) Drei hebräische Knaben-Chöre (1944)
Ульман про музику
26 Kritiken über musikalische Veranstaltungen in Theresienstadt / Viktor Ullmann. Mit einem Geleitw. von Thomas Mandl. Hrsg. und kommentiert von Ingo Schultz. Hamburg: Von Bockel, 1993.
Література про композитора
Karas J. Music in Terezín 1941—1945. — New York: Beaufort Books, 1985. Hans-Günter Klein (Hrsg. ) Viktor Ullmann — Materialien. — Hamburg, 1997. — ISBN 3-928770-40-3. Viktor Ullmann. 26 Kritiken über musikalische Veranstaltungen in Theresienstadt. / Hrsg. und kommentiert von Ingo Schultz. — ISBN 3-928770-08-X. Schultz I. Verlorene Werke Viktor Ullmanns im Spiegel zeitgenössischer Presseberichte . — ISBN 3-928770-10-1. Schultz I. «Leben, wo alles Musische im Gegensatz zur Umwelt steht». Viktor Ullmann zum 100. Geburtstag. / NOVALIS. — Nr. 12/1, Schaffhausen 1997. Viktor Ullmann — Die Referate des Symposions anläßlich des 50. Todestages. 14.-16. Oktober 1994 in Dornach. — Hamburg, 1996. Schultz I. Verlorene Werke Viktor Ullmanns im Spiegel zeitgenössischer Presseberichte: Bibliographische Studien zum Prager Musikleben in den zwanziger Jahren . — Hamburg: Von Bockel, 1994. Viktor Ullmann: Materialien. / Hrsg. von Hans-Günter Klein. — Hamburg: Von Bockel, 1995. «Spuren zu Viktor Ullmann» mit Beiträgen von Viktor Ullmann, Herbert Thomas Mandl, Dzevad Karahasan, Ingo Schultz und Herbert Gantschacher. / Hrsg. ARBOS — Gesellschaft für Musik und Theater. — Wien: edition selene 1998. — ISBN 3-85266-093-9. Viktor Ullmann: Beiträge, Programme, Dokumente, Materialien / Red. Christian Eisert, Ulrich Prinz. — Kassel ao: Bärenreiter, 1998. Initiative Hans Krása, Verein der Freunde und Förderer der Theresienstädter Initiative e . V. (Hrsg.): Komponisten in Theresienstadt. 2. Auflage. — Hamburg 2001. — ISBN 3-00-005164-3. Naegele, Verena. Viktor Ullmann. Komponieren in verlorener Zeit. — Köln: Dittrich, 2002. — ISBN 3-920862-40-6. Herbert Thomas Mandl. «Spuren nach Theresienstadt» (über Theresienstadt und Viktor Ullmann). DVD. ARBOS Wien-Salzburg-Klagenfurt, 2007. Erich Heyduck / Herbert Gantschacher Viktor Ullmann — Weg an die Front 1917. — DVD. ARBOS Wien-Salzburg-Klagenfurt, 2007. Калузький М. Репресована музика. — : Видавничий дім «Класика-XXI», 2007. Herbert Gantschacher Viktor Ullmann — Zeuge und Opfer der Apokalypse / Witness and Victim of the Apocalypse / Testimone e vittima dell'Apocalisse / Svědek a oběť apokalypsy / Prič in žrtev apokalipse. ARBOS-Edition, Arnoldstein- Klagenfurt — Salzburg — Vienna — Prora — Prague 2015 року, ISBN 978-3-9503173-3-6 Герберт Ганчахер Віктор Ульман — Свідок і жертва апокаліпсису «Культ-інформ-прес» Санкт-Петербург 2016, ISBN 978-5-8392-0625-0
Див. також
Аушвіц Рут Маєр Рутка Ласкер
Примітки
Посилання