Малий Житин — село, розташоване в Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу Шпанівської сільської громади.
Географія Населений пункт межує з селами Великий Житин, Забороль, Шпанів.
Територією протікає річка Кустинка. Поблизу села, між Малим Житином і Заборолем, до річкової долини примикає урочище Оснобрость, яким протікає однойменний струмок, що також впадає в цю річку. Серед жителів сіл ходить повір'я, що там «водить». За свідченням одного чоловіка, він темної ночі йшов через Оснобрость, і його водило по колу, він повертався на одне й те ж саме місце до самого ранку. Іншим людям здалеку ввижалося щось у білому. Але найчастіше люди напівжартома лякають одне одного тією місцевістю.
Вулиці Княгині Ольги; Миколи Приходька; Польова; Берегова.
Інфраструктура Філія «Маложитинська початкова школа» ОЗ «Шпанівський ліцей Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області»; Храм Святої Параскеви-П'ятниці, зведений 1783 року; Храм Кирила та Мефодія; Фельдшерсько-акушепункий пункт; Джусі-паб
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 258 чоловіків та 316 жінок.
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 522 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська51999,43 %російська30,57 %Усього522100 %
Символіка
Герб Затверджений 12 лютого 2016 р. рішенням № 82 сесії сільської ради VII скликання. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. Г. Хома, І. М. Самков, В. П. Мельничук.
Щит розтятий зеленим і золотим. На правій частині — половина золотого колеса водяного млина, на лівій — зелений вигнутий дубовий листок. Щит вписаний у золотий декоративний картуш й увінчаний золотою сільською короною. Листок символізує лісисту місцевість, колесо — водяний млин, що існував на ставку.
Уродженці Коровайчук Василь Васильович ( 14 січня 1919, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1940 році. Проходив служив у 312 стрілецькому полку, у роки війни служив у окремому саперному батальйоні № 1101. Був поранений біля Сталінграда. Після поранення перебував на службі у Гвардійському полку до закінчення війни. Брав участь у переправі Гвардійського полку на о. Хортицю з групою саперів. Був нагороджений медаллю «За відвагу», «орденом Червоної зірки», «орденом Великої Вітчизняної Війни І — степені», двома «орденами Великої Вітчизняної Війни ІІ — степені».Інформація надана Коровайчуком Анатолієм Васильовичем рідним братом Коровайчука Василя Васильовича. Шахрайчук Леонтій Григорович( 23 травня 1921, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1941 році. У роки війни воював на II Білоруському фронті у 334 окремому саперному батальйоні. Брав участь у захоплені міста Кеніґсберґ, також брав активну участь у захопленні двох фортець. Був нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Кеніґсберґа», «За перемогу над Німеччиною»Інформація надана Шахрайчук Ніною Леонтіївною дочкою Шахрайчука Леонтія Григоровича. Шахрайчук Михайло Захарович ( 1 лютого 1922, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1944 році. Воював на Прибалтійському фронті. Брав участь у захопленні Литви. Був нагороджений: медалями «За перемогу», «За перемогу над Німеччиною».Інформація надана Шахрайчуком Миколою Леонідовичем внуком Шахрайчука Михайла Захаровича.
Примітки
Посилання Архієпископ Іларіон освятив престол у Свято-Параскевському храмі с. Малий Житин Погода в селі Малий Житин