Корла Август Коцор (нар. 3 грудня 1822, Берге, район Бауцен, Верхня Лужиця — 19 травня 1904 недалеко від Лебау, Німеччина) — серболужицький композитор і патріот, професійний викладач. Автор музики до Гімну лужицьких сербів.
Біографія
У дитинстві навчався грі на скрипці, фортепіано і теорії музики. Початкову освіту здобув у Будестецах. Під час навчання в педагогічному училищі в Бауцені в 1839 році був учнем К. Е. Герінга — місцевого органіста і композитора, який був другом Роберта Шумана.
У 1844 році Корла зустрів на своєму шляху Гандрія Зейлера, сорбського поета і музиканта-любителя зачарованого рідним фольклором. Співпраця з Зейлером надихнула Корлу на створення ораторії, заснованої на сорбській культурі.
Творчість Ораторії Serbski kwas (Сорбське весілля), 1849/50; Žně (Врожай), 1849/83 Nalěćo (Весна), 1860 Israelowa zrudoba a tróšt (Горе та втіха Ізраїлю), 1861 Podlěćo (Літо), 1883 Nazyma (Осінь), 1886 Zyma (Зима), 1889 So zwoni měr (Мирові дзвони), 1891 Serbskie requiem (Сорбський реквієм), 1894. Wěnc hórskich spěwow (Вінок гірських пісень), 1860.
Опери Jakub i Kasia (Якуб і Кася), 1871.
Інструментальні роботи Trio klawesynowe (Тріо клавесинів), 1873. Kwartet smyczkowy (Квартет смичкових), 1879. Trzy serbskie pieśni narodowe (Три сербських народних пісні), 1879. Serenada (Серенада), 1889. Гімн лужицьких сербів (Rjana Łužica), 1845.
Література Frido Mětšk: Kocorowe zawostajenstwo [Das Erbe Kocors]. Bautzen 1971. Zbigniew Kościów: Korla Awgust Kocor. Bautzen 1972. Jan Raupp: Sorbische Musik. Bautzen 1979. Див. також Детлеф Кобеля Ко́рла А́вгуст Фідлер
Примітки