Гно́зис ( – «знання») – філософський термін для позначення «знання», «пізнання», «пізнавання», «спізнавання». Філософи використовують гнозис для визначення духовного знання освіченої людини й описують його як пряме емпіричне знання надприродного або божественного. Термін походить із класичної античної філософії. Особливого поширення він набув за часів раннього християнства та його полеміки з гностицизмом. Це не «просвітленість», яка розуміється в загальному сенсі, як «осявання» чи «пізнавання» (), але просвітленість, яка стверджує існування надприродного.
Гнозис у психології Нейропсихологія та невропатологія визначають гносис або гно́зію як збірне поняття для процесів перцептивної категоризації (розпізнання) різної модальності (наприклад, зоровий і слуховий гнозис, стереогноз тощо).
Порушення гносису — агнозія.
Вплив на сучасну культуру Ряд сучасних окультних течій, зокрема «хаос-магія», позначає через гнозис змінений стан свідомості (обізнаності), в якому бажання «магічним чином» мають силу. Філіп Дік ґрунтовно зацікавився гностицизмом і цьому присвячені певні романи з його доробку. Найвідмітнішою є трилогія «». У популярному культовому мюзиклі «» протеже/коханий/суперник Гедвіґа бере собі сценічне ім'я «Томі Гнозис». У романі «Невідома Магдалена» розробляє в центрі сюжету досвід грозису Марії Маґдалини та її супутника Ісуса Христа. Ворожі примари у серії відеоігор Xenosaga для PlayStation 2 і Nintendo DS відомі як гнозиси.
Див. також Платон Сократ Епістемологія Аристотель Плотін Нуменій Апамейський Прокл Ямвлих Алкідський Амелій Енеади Державник (діалог) Неоплатонізм Гностицизм Рух нової думки History of Gnosticism
Іреней Ліонський
Виноски
Література Гнозис //
Посилання
В.В. Іванов Росія та гнозис — 500 років гнозису в Європі. Гностична традиція в друкованих і рукописних книжках. Амстердам: «Ін де Пелікаан», 1993, с. 12-21. Гностичне товариство антропологічних, культурних і наукових досліджень Об'єднання гностиків Америки Шлях гностики — форум.