Жита́ні — село в Україні, у Зимнівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 227 осіб.
Географія На північній околиці села протікає річка Свинорийка, яка впадає у річку Лугу, котра протікає на західній околиці.
Назва Назва Житані належить до давніх топонімів антропонімічного походження. В основі – ім’я Житан, носій якого, очевидно, був першим поселенцем чи власником двору. Саме ім'я походить від слова – жито, життя. А. П. Корепанова кваліфікує назву Житань як похідну від іменника на ань від д.-рус. жито „їжа”, тобто „місце, де засівали хліб”, В.П. Шульгач говорить як про можливість утворення назви за допомогою суфікса -j- від особового імені *Житанъ, так і про форму Житяни – похідне на ани (яни).Шульгач В. П. Ойконімія Волині: Етимологічний словник-довідник. Київ, 2001. 189 с.
Історія Перша згадка про Житані зустрічається у Галицько-Волинському літописі під 1261 роком, коли:Бурундай пішов до Володимира, а князь Василько разом з ним і, не доходячи до города, зупинилися ночувати в Житані. Бурундай почав говорити про Володимир — „Василько, зруйнуй город". Василько почав думати про себе, про город: — „Неможливо його зруйнувати в такому короткому часі з огляду на його велич", і тоді Бурундай наказав його підпалити і так за одну ніч усе місто згоріло...В 1577 р. Житанське село належало до литовського князя Михайла Чарторийського, котрий платив з цього села за 13 димів. В 1583 р. Житані були ще власністю Софії Михайлової Чарторийської, яка платила з Житань від 9 димів ланових, 2 городників.
У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 10. Дворів 51, мешканців 394.
Житані ділилися на Село і Кутенці. Урочища в полях: Велика, Гострів, За гостровом, Нерестниця, Пристінок, За коршмою, Півланки, Острів, Грушопань, Вигін, Липовиця. В урочищах Липовиця і Вигон було багато курганів, з яких залишилися тільки два.О. Цинкаловський, Матеріяли до археології володимирського повіту, Записки Наукового Товариства імені Шевченка, Львів, т. 154, ст. 224
З 1940 року до 21 квітня 1958 року — центр Житанівської сільської ради, до якої також належав хутір Навретин (тепер — Наврятинська вулиця).
До 14 серпня 2017 року село входило до складу Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Зимнівської сільської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Володимир-Волинського району(1940—2020), село увійшло до новоутвореного Володимир-Волинського району (від 18 липня 2022 Володимирського).
Пам'ятки
На цвинтарі розташована дерев'яна церква-калиця Різдва Пресвятої Богородиці, збудована 1863 року, у 1945 році була закрита, її приміщення не використовувалося. Церква відновлена силами і коштом громади після 1989 року.С. Мочкін. Сакральні пам'ятки Володимир-Волинського та Володимирщини в умовах антирелігійних кампаній другої половини 1940-х - початку 1970-х років. Минуле і сучасне Волині та Полісся. місто Володимир-Волинський та Побужжя у світовій та українській історії... Науковий збірник. Випуск 55. Луцьк, 2015. С. 318
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 267 осіб, з яких 124 чоловіки та 143 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 257 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Примітки
Посилання Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.
Погода в селі Житані