Олексій Степанович Степа́нов (; 6 травня 1858, Сімферополь — 5 жовтня 1923, Москва) — російський живописець; академік Петербурзької академії мистецтв з 1905 року, член Товариства пересувних художніх виставок (1891—1903), один із засновників і член «Союзу російських художників» (1903—1923).

Біографія Народився року в місті Сімферополі (тепер Автономна Республіка Крим, Україна) в родині офіцера, учасника Севастопольської оборони. У тому ж році померла його мати, а п'ять років по тому помер батько. Опікун хлопчика, генерал Мельгунов, відвіз його в Москву і помістив в Розумовську філію Миколаївського сирітського інституту. Навчався хлопчик спочатку в Першій чоловічій гімназії, а потім в гімназійних класах Костянтинівського межового інституту, які закінчив 1879 року із званням землеміраБіографія на сайті про Олексія Степанова. .

У 1880—1884 роках навчався в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества (клас Іларіона Прянішникова), займався малюнком під керівництво Євграфа Сорокіна. 1884 року, за картину «Батько і син, або військова бесіда», присвячену подіям Кримської війни, отримав срібну медаль Академії мистецтв, а незабаром меценат Павло Третьяков купив «Батька і сина» для своєї галереїКульура. .

У 1899—1918 роках викладав в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, професор.

Помер в Москві 5 жовтня 1923 року. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Творчість Картини:

«Лосі» (1889, Третьяковська галерея); «Журавлі летять» (1891, Третьяковська галерея); «На Волзі» (1897, Самарський обласний художній музей); «Ранковий привіт» (1897, Псковський державний об'єднаний історико-архітектурний та художній музей-заповідник); «Діти на хмизу», (1899, Ульяновський обласний художній музей); «Біля лісової сторожки» (1899, Національний музей «Київська картинна галерея»); «Портрет М. В. Мединцева» (1902, Тверська обласна картинна галерея); «Катання на Масляну», (1910, Ставропольський крайовий музей образотворчих мистецтв); «Вовки» (1912); «Бульвар» (1919, Національний художній музей Республіки Білорусь); «Кінь» (1911—1920, Нижегородський державний художній музей); «Хоровод» (до 1923, Республіканський художній музей імені Ц. С. Сампілова); «На пасовищі», (до 1923, Національний художній музей Республіки Білорусь). </div> <small>«Лосі»<small>«Журавлі летять»<small>«На Волзі»<small>«Ранковий привіт»<small>«Діти на хмизу» Вшанування пам'яті

В Москві, на будинку № 8 на Покровському бульварі, де жив і працював художник, 1962 року встановлено меморіальну дошкуМосква: Энциклопедия / гл. ред. С. О. Шмидт; сост.: М. И. Андреев, В. М. Карев. — М. : Большая российская энциклопедия, 1997. — 976 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-277-3.

Примітки

Література Лаврова О. И. Алексей Степанович Степанов. Москва, 1973; Кац Л. И., Художники в Удомельском крае, Москва, 1983;