Віктор Михайлович Коклюшкін (—, Москва) — радянський і російський письменник-сатирик, естрадний драматург, сценарист, телеведучий, колумніст.
Біографія Народився 27 листопада 1945 року у Москві. Змінив багато професій. Ряд років працював старшим інженером з охорони і реставрації пам'яток історії та культури. Літературну діяльність розпочав у 1969 році, публікував гумористичні оповідання в «Клубі 12 стільців» «Літературній газеті» і в багатьох газетах і журналах. Твори Коклюшкіна мали всі задатки театральності: у 1972 році конферансьє Москонцерту Є. Кравинський, з дозволу автора став виконувати оповідання «Була весна» і «По диких степах». З 1980 року Коклюшкін став писати для естради.
У 1981 році закінчив Вищі театральні курси ГІТІСу.
Крім того, що він сам читає свої монологи, виступаючи як автор-виконавець, монологи, оповідання Коклюшкіна виконували багато артистів: Є. Петросян, В. Винокур, Є. Шифрін, К. Новікова, О. Степаненко та інші. Коклюшкін автор серії монологів «Альо, Люся», «Ми з Петром», популярних монологів «Автовідповідач», «Гербалайф», «Однокласники», «Жіноча консультація», «Репетиція», «Повний вперед», «Бюст», «Перекладач», «Конкурс краси» і багатьох багатьох інших.
Наприкінці 1985 року Коклюшкін починає співпрацювати з телебаченням — пише сценарій двогодинної розважальної передачі «Була зима», яка вийшла на першому каналі СРСР, зйомки проходили в історичних місцях Москви.
Пише сценарій фільму «Дядя Ваня та інші», який вийшов на першому каналі під рубрикою «12 розгніваних чоловіків». У фільмі В. Коклюшкін знявся в ролі автора.
В. М. Коклюшкін брав участь у таких передачах, як «Аншлаг», «Сміхопанорама», «Криве дзеркало», «Сміятися дозволяється», «Ізмайловський парк», «Клуб гумору» та інших. Віктор Коклюшкін протягом року щотижня писав і випускав телепередачу «Гумориста викликали?», де знімався Юхим Шифрін. Розповіді Коклюшкіна за радянської влади перекладалися і друкувалися з 1972 року в Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Німеччині, Болгарії, а також перекладалися мовами народів СРСР. Він автор 13 книг оповідань, повістей і романів.
З 2012 року Коклюшкін є колумністом газети «Аргументи і факти» (рубрика «Діагноз Коклюшкін»). Помер 11 листопада 2021 року у Москві.
Особисте життя Перша дружина — Любов Сепп, естонка. Дочка — Ельга Вікторівна Сепп (нар. 1 червня 1972) — за професією психологиня, працювала моделлю у Мілані, знімалася в кліпах Влада Сташевського, гуртів «Ногу звело», «Моральний кодекс», «Крематорій», у 2001 році одружилася з телеведучим Володимиром Соловйовим. Онуки — Данило Соловйов (нар. 12 жовтня 2001), Софія-Бетіна Соловйова, Емма-Естер Соловйова (нар. грудень 2006), Володимир Соловйов (нар. 14 лютого 2010), Іван Соловйов (нар. 6 жовтня 2012). Друга дружина — Ольга Яківна Злотник (псевдонім — Ельга Злотник), працювала кінознавицею, письменниця, закінчила МІБІ та кінознавчий факультет ВДІКу. Син — Ян Вікторович Злотник (нар. 1984) — художник-оформлювач, вчився в Школі-студії МХАТ.Биография: Виктор Коклюшкин
Премії 1972 — перша премія на Всесоюзному конкурсі гумористів 1976, 1982 — Лауреат «Московського комсомольця» 1985, 1989 — премія Всесоюзного конкурсу з розмовних жанрів 1987 — літературна премія журналу «Юність» 1999 — премія «Золоте теля» «Літературної газети» («Клубу 12 стільців»)
Бібліографія 1988 — Добре, коли світить сонце (М.: Мистецтво. — 50 тис. екз.) 1993 — Гуморист (М.: Дитяча книга. — 100 тис. екз.) 1999 — 208 обраних сторінок (М.: Вагріус, тираж 30 000 екз. — (Золота серія гумору)) 1999 — Блиск (М.: Аграф) 2002 — Смішне життя (М.: Віче) 2004 — Бували дні веселі! (М.: Імперіум прес) 2007 — Моє пальто (М.: Зебра-Е, АСТ) 2007 — Антологія сатири та гумору Росії XX століття. Т. 52 (М.: Ексмо) 2008 — Сльози птеродактиля (М.: Зебра-Е, АСТ) 2009 — Алло, Люся, це я! (М.: АСТ) 2010 — Забійна реприза (М.: АСТ) 2010 — Стій, хто йде?! (М.: Ексмо) 2014 — Приїхали! (М.: Алгоритм)
Сценарист 1976 — Останній фокус (кіножурнал «Фітіль» № 170) (мультфільм). 1983 — Чудовий Гоша. Історія восьма (мультфільм). 1984 — Чудовий Гоша. Історія дев'ята (мультфільм). 1986 — Фокусник (мультфільм). 1987 — Портрет (мультфільм). «Дядя Ваня та інші» (телевізійний фільм).
Примітки
Посилання Віктор Коклюшкін на сайті союзу гумористів Оповідання В. Коклюшкін Інтерв'ю на радіо «Ехо Москви» Бойова слава старшини Коклюшкіна Публікації на сайті газети «Аргументи і факти» Коклюшкін Віктор Михайлович на animator.ru