Євгенія Соломонівна Хаютіна (до шлюбу Фейгенберг 1904, Гомель, Російська імперія — 21 листопада 1938, Москва, СРСР) — радянська видавнича працівниця.

У 1930-ті роки — офіційно — заступниця головного редактора, а де-факто — головна редакторка журналу «СРСР на будівництві»  (офіційними головними редакторами в ці роки були Георгій П'ятаков, Валерій Межлаук, Олександр КосаревХаютина Евгения Соломоновна (1904—1938)). Господиня літературного салону, який відвідували відомі письменники, а також знані сценічні та кінематографічні діячі: Ісаак Бабель, Михайло Шолохов, Михайло Кольцов, Сергій Ейзенштейн, Леонід Утьосов та інші. Частими гостями на цих вечорах були і представники радянської номенклатури. Відома як дружина Миколи Єжова. Вчинила самогубство (за іншою версією, убита своїм чоловіком).

Життєпис Народилася в Гомелі наймолодшою дитиною в багатодітній купецькій родині Соломона (Залмана) Лейбовича Фейгенберга та Есфірі Михайлівни (Мейлахівни), до шлюбу Кримської.

В Одесі Вперше одружилася у 17 років з Лазарем Хаютіним ( 1948)Він працював начальником відділу в наркоматі легкої промисловості, 1938 році репресований, звільнений 1947 року і після смерті Сталіна посмертно реабілітований. Похований на Донському кладовищі в Москві., з яким переїхала 1921 року до Одеси, де працювала в редакції місцевого журналу. В цей період познайомилася з одеськими письменниками Валентином Катаєвим, Юрієм Олешею, Ісааком БабелемДомиль В. Путь в высшее общество . Ймовірно, вони допомогли їй пізніше вже в Москві знайти роботу в газеті «Гудок».

Москва-Лондон-Берлін-Москва Вдруге була одружена з колишнім червоним командиром, директором видавництва «Економічне життя» Олександром ГладуномАлександр Фёдорович Гладун (1894—1939) // Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — С. 124. — ISBN 5-94850-408-5. , з яким переїхала 1924 року до Москви, а познайомилася під час його відрядження до Одеси (коли він обіймав посаду директора московського видавництва «Економічне життя»). 1927 року Гладуна направлено на дипломатичну роботу в Лондон другим секретарем повпредства СРСР у Великій Британії.

Протягом 1926—1927 років — у Лондоні разом із чоловіком, потім через шпигунський скандал його відкликано до Москви, а Євгенію відряджено до Берліна, де вона працювала друкаркою в радянському торгпредстві; до Москви повернулася наприкінці 1928 року.

Дружина Єжова Їй була властива легковажністьМакаревич Эдуард, Оазисы чувственности под оком спецслужб «Журналист» № 12 2003 с. 87, її улюбленим танцем був фокстротстр. 281 у книзі Саймон Себаг-Монтефиоре Сталин. Двор Красного монарха. — М. : Олма-Пресс, 2006. — ISBN 5-224-04781-1.. Відомо про її близькі стосунки з письменником Ісааком Бабелем, дослідником Арктики Отто Шмідтом, та й сам Єжов здобув прихильність майбутньої дружини задовго до офіційного оформлення їхнього союзу.

У вересні 1929 року в Сочі у відомчому санаторії познайомилася з Миколою Єжовим, тоді завкадрами ВРНГ і завідувачем розподвідділом ЦК ВКП(б). 1931 року одружилася з ним. Саме на московській квартирі і дачі до того часу наркома Єжова Євгенія вела літературні та музичні вечори, які відвідували відомі письменники та діячі культури: Ісаак Бабель, Михайло Шолохов, Михайло Кольцов, Сергій Ейзенштейн, Леонід Утьосов, редактор Семен УрицькийИгорь Абросимов У, Ф — Свод персоналий : та інші. Частими гостями на цих вечорах були й представники радянської номенклатуриН. Петров, М. Янсен Нежелезный нарком Новое время С.42-45, N 44, 2007. Деякий час працювала в газеті « Гудок», « Селянській газеті», потім до травня 1938 року - редакторкою журналу « СРСР на будівництві». До цього періоду належить її роман з Михайлом Шолоховим. Зв'язки і захоплення режакторки не залишилися без уваги Сталіна, який двічі казав Єжову про необхідність розлучення з дружиною. Сталіна насторожив її зв'язок із заступником голови правління Держбанку СРСР Григорієм Аркусом (1896—1936), репресованим у справі «троцькістів». В останні роки шлюб з Єжовим був лише номінальним. Минуло небагато часу, і Єжов став думати про необхідність розлучення. 18 вересня 1938року він повідомив про своє рішення Євгенії. Та розгубилася і наступного дня звернулася до Сталіна по «допомогу і захист»… Сталін не відповів на лист.

Смерть Ще в травні 1938 року психічне здоров'я Євгенії Єжової погіршилося настільки, що вона була змушена залишити свій пост у журналі «СРСР на будівництві». Разом з подругою Зінаїдою Глікіною вона поїхала до Криму. Їхній відпочинок перервав дзвінок Єжова, який наказав їм терміново повернутися в Москву. Єжов поселив дружину разом із Зінаїдою Глікіною на дачі. 29 жовтня 1938 року з діагнозом «астено-депресивний стан» (циклотимія) Євгенію поміщено до санаторію ім. Воровського для хворих із важкими формами психоневрозів на околиці Москви. Однак не негаразди в стосунках із чоловіком привели Євгенію до загибелі. Восени 1938 року один за одним були заарештовані багато людей з її оточення, зокрема, 15 листопада 1938року, — дві її найближчі подруги — Зінаїда Глікіна (1901—25.01.1940)Гликина Зинаида Фридриховна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора : Виталий Шенталинский Охота в ревзаповеднике «Новый Мир» 1998, № 12, співробітниця Іноземної комісії Спілки письменників (референтка по США) і Зінаїда Коріман (1899—25.01.1940)Кориман Зинаида Авельевна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора : , що працювала технічною редакторкою у журналі "СССР на стройке". Сама Євгения, як потім казала сестра Єжова — ЄвдокіяЕжова Евдокия Ивановна (?-1958) стр. 121 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. — ISBN 5-94850-408-5, отримала анонімного листа зі звинуваченнями в шпигунстві. Євгенія написала другого листа до Сталіна, який, як і перший, залишився без відповіді. Тоді вона написала чоловікові й у відповідь 8 листопада 1938 року отримала снодійне, яким регулярно користувалася вже деякий час,Фейгенберг-Ноткина Суламифь Израилевна (Евгения Соломоновна)(1904-21.11.1938) стр. 122 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. — ISBN 5-94850-408-5 і дрібничку. На початку 2000-х років була висловлена думка, що саме ця дивна дрібничка була умовним знаком — «це кінець», але документальних підтверджень вона не отримала. Через два дні після арешту своїх подруг Євгенія Єжова прийняла снодійне, і ще через два дні — 19 листопада 1938 року — не приходячи до тями, померла через отруєння психотропною речовиною люміналомВ акті про «розтин тіла» записано: «Труп жінки, 34 років, середнього зросту, правильної статури, гарного харчування … Смерть настала внаслідок отруєння люміналом». Похована на Донському кладовищі Москви. Чоловік на похороні не був присутній, його розстріляно через рік.

Приймачка Своїх дітей подружжя Єжових не мало, і 1933 року вони взяли на виховання п'ятимісячну Наталю з дитячого будинкуЕлена Косова Последняя жертва наркома Ежова еженедельник «Киевский ТелеграфЪ». Після арешту батька 6-річну Наталю 1939 року помістили в дитячий будинок № 1 у Пензі, вона отримала прізвище матері — Хаютіна, під яким і жила. У Пензі Наталія Хаютіна прожила близько 19 років. Після закінчення 1958 року її направлено за розподілом у Магаданську область, де вона й проживала до розпаду СРСР у селищі Ола. В роки перебудови безуспішно намагалася добитися реабілітації свого названого батькаМуромский В. «Дочь наркома» // Наша Пенза (газета) — 1998 — № 47. Померла Н. М. Хаютіна у січні 2016 року.

Родина В Євгенії Фейгенберг були брати Ілля Соломонович (Еліас Залманович, 1893—1940, розстріляний)Жертвы политического террора в СССР : , Ісаак і Мойсей Залманович (Соломонович, 1890—1965), автор праць з бухгалтерського обліку, зокрема «Збірника чинних постанов і розпоряджень по роботі споживчої кооперації» (М.: Червона зірка, 1948). Племінник — психіатр і психофізіолог (1922—2016), доктор медичних наук, професор . Двоюрідний брат — Лев Меєрович Фейгенберг (Leo Feigenberg, 1887—1961), юрист, був одружений з дочкою письменника Шолом-Алейхема Еммою Соломонівною Рабинович (1889—1955); їхні сини — данський театральний режисер і театрознавець Меїр Фейгенберг (, 1923—2006) і шведський психіатр Лома (Шолом-Герц) Фейгенберг (, 1918—1988), автор наукових праць у галузі психоонкології і танатології, професор Каролінського інституту.

Племінниця першого чоловіка, Лазаря Хаютіна — мистецтвознавиця Вікторія Борисівна Вольпіна (мати Хаютіна-Писак Фаїна Володимирівна, батько Писак Борис Якович), протягом 1962—1972 років була одружена з математиком і правозахисником Олександром Єсеніним-Вольпіним.

У літературі й кіно Справа слідчого Нікітіна (2012) Василь Гроссман, оповідання «Мама»

Примітки

Посилання Л. М. Млечин КДБ. Голови органів держбезпеки. Розсекречені долі. Центрполіграф 2010 ISBN 978-5-227-02285-1 2011 ISBN 978-5-227-03135-8 Фейгенберг-Ноткіна Суламіф Ізраїлівна (Євгенія Соломонівна) (1904-21.11.1938) стор 122 у кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. — ISBN 5-94850-408-5 Володимир Ханеліс «Єдиний мій братик…» Олексій Павлюков Невідомий роман Шолохова Андрій Мальгін Нарком Єжов і його Євгенія Соломонівна Семен Бєлєнький Нарком Єжов і його дружини