Густав Ганс Ердманн Гельмут фон дер Шевалері (Gustav Hans Erdmann Hellmuth von der Chevallerie; 9 листопада 1896, Берлін — 1 червня 1965, Вісбаден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Виходець із знатного роду французького походження. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 6 жовтня 1939 року — ад'ютант командування 12-го армійського корпусу. З 15 січня 1940 року — в штабі 83-го запасного стрілецького полку. З 20 липня 1940 року — командир 86-го стрілецького полку. Учасник німецько-радянської війни. З березня 1942 року — командир 10-ї стрілецької бригади. Влітку 1942 року відправлений у резерв фюрера. З 13 жовтня 1942 року виконував обов'язки командира 22-ї танкової дивізії. З 1 листопада 1942 року — командир 13-ї танкової дивізії. 1 грудня 1942 року важко поранений, після лікування 15 травня 1943 року знову очолив дивізію. 1 вересня 1943 року здав командування і 25 жовтня знову відправлений у резерв. З 15 листопада 1943 року — командир 273-ї резервної танкової дивізії. Після розпуску дивізії 9 травня 1944 року знову відправлений у резерв. З 15 серпня 1944 року — командир 233-ї резервної танкової дивізії. 3 жовтня знову відправлений у резерв, 1 листопада очолив військовий полігон Бергена. 20 лютого 1945 року здав командування і знову відправлений у резерв. З 1 квітня 1945 року — командувач військами в імперському гау Судетенланд. В травні взятий в полон союзниками. В червні 1947 року звільнений.
Звання
Доброволець (4 серпня 1914) Єфрейтор (30 жовтня 1914) Унтерофіцер (27 січня 1915) Віцефельдфебель і заступник офіцера (6 квітня 1915) Фенріх (7 червня 1915) Лейтенант (11 травня 1917) Оберлейтенант (31 липня 1925) Ротмістр (1 лютого 1931) Майор (1 січня 1936) Оберстлейтенант (1 лютого 1939) Оберст (17 грудня 1941) Генерал-майор (1 листопада 1942) Генерал-лейтенант (1 травня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (24 квітня 1915) 1-го класу (20 жовтня 1916) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (8 грудня 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно. 1-го класу (25 років) Медаль «За Атлантичний вал» (22 листопада 1940) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (9 липня 1941) 1-го класу (20 липня 1941) Нагрудний знак «За танкову атаку» (13 серпня 1941) Нагрудний знак «За поранення» в золоті (20 грудня 1941) Німецький хрест в золоті (19 квітня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (14 грудня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (30 квітня 1943) Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 20 жовтня 1943) Кубанський щит (1 червня 1944)
Див. також
Курт фон дер Шевалері — старший брат.
Посилання
Біографія. Нагороди.
Примітки