Леонід Опанасович Спендіаров (; ; 2 (14) травня 1869, Каховка — 17 (29) серпня 1897, Санкт-Петербург) — російський геолог, ім'ям якого названо «Премію Спендіарова», що вручається на міжнародних геологічних конгресахХомизури Г. П. Премия Спендиарова // Ноев ковчег. 2002. № 3. С. 9..
Старший брат композитора Олександра Спендіарова (1871—1928), народного артиста Вірменської РСР.
Життєпис Народився 2 (14) травня 1869 року в селі Каховка (Дніпровський повіт, Таврійська губернія), у вірменській купецькій родиніНекролог: Leonid Spendiaroff † : Kleinere Arbeiten ausgeführt im Paläontologischen Institute der Universität Wien. 1898. лісопромисловця Афанасія Авксентійовича Спендіарова (1840—1901) і музикантки і співачки Наталії Карпівни (до шлюбу Селінової; 1845—1915).
1887 року сім'я переїхала в місто Сімферополь. Початкову освіту здобув у гімназії в Сімферополі потім у ФеодосіїСпендиаровы // Звартноц, Выпуски 1-9. Издание Госкомэкономики, 1991. С. 58..
1889 року вступив на відділення природничих наук фізико-математичного факультету Московського університету а, потім, одночасно, на вокальне відділення Московської консерваторіїМалхасян Э. Г. Международная премия имени Леонида Спендиарова // Промышленность Армении. 1985. № 1. С. 56-57..1892 року його заарештували під час акції протесту (сходки) студентів, і виключили з університету.18.10.1892 року він писав з МосквиСпендиарова Марина. Спендиаров. М.: Молодая гвардия, 1964. C. 41.:Думка про те що двері університету закриються для мене назавжди, кинула мене в жар, і я не припускав такої несправедливості з боку долі. Я тільки втішався тим, що все, що не робиться, то на краще. 1892 року переїхав до міста Дерпт, вступив до Дерптського університету. Займався мінералогією і петрографією під керівництвом професора Ф. Ю. Левінсона-Лессинга.
1894 року закінчив Дерптський університет із золотою медаллю, здобув ступінь кандидата геології та сільського господарства. Був залишений для підготовки до професорського звання. Вивчав вулканічні вивержені гірські породи гори Араґац, інші райони Закавказзя. 1895 року здобув магістерський ступінь кандидата мінералогічних наук.
1894 року (ще студентом) взяв участь у роботі 6 сесії Міжнародного геологічного конгресу (Цюрих). Там він познайомився з О. П. Карпінським, потім бував у нього вдома в Санкт-Петербурзі, співав на вечорахТигранян С. Т. Премия имени Л. А. Спендиарова // История геологии: Материалы совещания. Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1970. С. 345—350..
Від 1895 року працював у Міністерстві державного майна Російської імперії в Санкт-Петербурзі.
1896 року відряджений до Австро-Угорщини, в Лабораторію землеробської хімії і Палеонтологічний інститут при Віденському університеті. Займався у професорів Е. Зюсса, і Г. Чермака, розбирав свої колекції і кавказькі колекції Г. Абіха. Брав участь у геологічних екскурсіях околицями Відня і в експедиціях у Богемію, де збирав матеріал щодо відкладів і фауни силурійського періоду.
Влітку 1897 року він повернувся з Австрії до Росії (залишивши дружину і дитину у Відні) для участі в екскурсіях і роботі 7 сесії Міжнародного геологічного конгресу.
17 (29) августа 1897 року був присутнім на відкритті Конгресу в Санкт-Петербурзі, однак, увечері помер (обставини смерті розглянуто нижче).
Похований на Вірменському кладовищі в Санкт-Петербурзі (), перепохований у Феодосії у фамільному склепі Спендіарових.
Загадка смерті Різні дослідники розійшлися в думках щодо обставин смерті Л. А. Спендіарова:1) Густав фон Артабер (Gustav von Arthaber), який працював з Л. А. Спендіаровим у містах Перм, Нижній Новгород і Відень, 12 березня 1898 року писавArthaber G.Leonid Spendiaroff: [Obituary] // Beiträge zur Paläontologie und Geologie Österreich-Ungarns und des Orients: Mitteilungen des Geologischen und Paläontologischen Institutes der Universität Wien. 1898. Bd. 11. H. 4. S. 199. (переклад з німецької):Влітку 1894 року Спендіаров відвідав 6-й Геологічний конгрес у Цюріху, і готувався влітку 1897 року їхати в Росію на 7-й конгрес до Санкт-Петербурга, де йому було доручено керувати невеликими екскурсіями по Кавказу. Однак перед цим він здійснив велику поїздку в справах конгресу на Урал. Можливо труднощі під час поїздки або інтенсивні дослідження спричинили загальне перенапруження. Коли ми приїхали в Петербург, Спендіаров, очевидно, страждав від невеликої застуди і наступного дня інсульт мозку поклав кінець його багатонадійній кар'єрі і життю.
2) 1967 року C. Т. Тигранян, який працював у архівах ЦДІА Естонської РСР (фонд № 402) писавТигранян С. Т. Премия имени Л. А. Спендиарова // История Вопросы истории науки. Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1967. С. 347.:Л. А. Спендіаров виїхав на батьківщину і взяв участь в екскурсіях Конгресу по Кавказу. Однак ця подорож виявилася для нього фатальною. Під час одного з маршрутів він упав з коня й отримав серйозні забої голови. Попри хворобливий стан, він разом з іншими учасниками вирушив до Петербурга, вранці був присутнім на відкритті конгресу, а ввечері його не стало.
3) Е. Г. Малхасян, вивчивши листи Л. А. Спендіарова і спогади його племінниці, в статті 1982 рокуМалхасян Э. Г. Леонид Спендиаров // Тартуский государственный университет: история развития, подготовка кадров, научные исследования: 13-я Прибалтийская всесоюзная конференция по истории науки, посвящённая 350-летию Тартуского государственного университета. Т. 1. Тарту: ТГУ, 1982. С. 54-59., на підставі листів Л. А. Спендіарова і бесід із М. А. Спендіаровою, писав:Раптова смерть Л. Спендіарова для всіх близьких була великою несподіванкою і її причина залишається нез'ясованою, мабуть, нещасному випадку, який трапився в дні кавказької екскурсії, чимало сприяє ще й та обставина, що 1894 року він переніс важку інфлюенцу із запаленням правого вуха.
Племінниця Марія Олександрівна Спендіарова також згадувалаСпендиарова М. А. Спендиаров. М.: Молодая гвардия, 1964. 204 с. (Жизнь замечательных людей. Серия биографий; Вып. 5 (380)).:Взагалі Льоня був чарівний молодий чоловік. А як дітей любив! Пам'ятаю, пораючись — з нами, він захищав рукою праве вухо, що поболювало йому після перенесеного запалення.
4) 2017 року співробітники Інституту геологічних наук НАН РВ повідомилиGrigoryan G., Khomizuri G., Misakyan M. L. A. Spendiarov prize // International commission on the history of geological sciences (INHIGEO) symposium: 42nd session : Yerevan. 12-18 Sept. 2017: Absctact. Yerevan: IGS NAS Armenia, 2017. P. 151—152., що (переклад з англійської, без посилань на джерела в тезах) Л. А. Спендіаров поїхав на батьківщину організовувати наукові екскурсії по Кавказу зі своїм учителем Ф. Ю. Левінсон-Лессингом для делегатів Конгресу, залишивши дружину і новонародженого сина у Відні. На жаль, ця поїздка стала фатальною для нього. Під час одного з маршрутів візок, в якоку подорожував Леонід Афанасійович, перекинувся, і пасажири ледь змогли вибратися з-під нього. Його ліва рука була вся в крові. Його руку вимили й забинтували, і він продовжив огляд запланованого маршруту, а наступного дня взяв участь у церемонії відкриття конгресу. Однак він помер увечері… Зараз важко зрозуміти причину такої швидкої смерті. Але його батько і син також померли через невеликі порізи. Можливо, Леонід Афанасійович успадкував слабкий імунітет і помер від зараження крові через рану.
Родина Брат і сестри:
брат — Олександр (1871—1928) — композитор, диригент, народний артист Вірменської РСР (1926), одружився зі вдовою брата. сестра Єлизавета (1873—1958) сестра Євгенія (1875—1937) сестра — Валентина (1877—1905) — мати композитора М. К. Чемберджі (1903—1948) і бабуся філологині (нар. 1936, перша дружина В. В. Познера).
1896 року одружився з Варварою Леонідівною Мазіровою (1872—1942) — внучатою племінницею художника І. К. АйвазовськогоСпендиарова М. А. Спендиаров. М.: Молодая гвардия, 1964. 204 с. (Жизнь замечательных людей; Вып. 5 (380)); 2-е изд. 1972. 350 с. (Жизнь замечательных людей. Серия биографий, основанная М. Горьким в 1933 году)..
Син — Спендіаров Леонід Леонідович (1897—1914).
Адреси Адреси пов'язані з Л. А. Спендіаровим:
Сімферополь — в юності жив за адресою: вулиця Севастопольська, буд. 19.
Систематик Описав нові види викопних морських їжаківLeonid Spendiaroff ÜBER EINIGE SEEIGEL AUS DEM JURA DES KAUKASUS // Beiträge zur Paläontologie von Österreich = Mitteilungen des Geologischen und Paläontologischen Institutes der Universität Wien. 1898. Bd. 011. S. 200—206.:
Пам'ять Архів, геологічні колекції і бібліотека Л. А. Спендіарова його батько передав у Дерптський університет. Зберігалися в Центральному державному історичному архіві Естонської РСР, фонд № 402.
За свідченням племінниці М. О. Спендіарової в будинку Спендіарових у Судаку зберігалася геологічна та палеонтологічна колекція Л. А. Спендіарова. Під час Німецько-радянської війни будинок було зруйновано, і весь матеріал пропавСпендиаров Леонид Афанасьевич // Судак энциклопедия: Достопримечательности, люди, история..
Для увічнення пам'яті багатонадійного молодого геолога, на 7-й сесії Міжнародного геологічного конгресу, що проходив у Санкт-Петербурзі (1897), прийнято рішення заснувати премію його імені для геологів — «Премію Спендіарова». Від 1900 року премія виплачувалася із суми, внесеної для цього його родичами. Геологічний комітет і Міжнародний геологічний конгрес розробили положення про премію — «за найкращий твір у галузі геології з питань, запропонованих Конгресом на попередній сесії»Карпинский А. П. Сообщение о намеченном XIII Международном геологическом конгрессе и о восстановлении премии им. Спендиарова // Известия Геологического комитета. 1922. Т. 41. № 6/9. Стр. 63-64..
Ім'ям Л. А. Спендіарова названо:
Провулок братів Спендіарових, місто Сімферополь. Вулицю в місті Судак
Бібліографія Л. А. Спендіаров опублікував і підготував до друку кілька наукових робіт, серед них:
Спендиаров Л. А. Кандидатская диссертация по геологии и сельскому хозяйству. 1894. Спендиаров Л. А. Влияние цинкового купороса на растения. СПб.: тип. В. Демакова, 1895. 17 с. Спендиаров Л. А. Магистерская диссертация по минералогии Кавказа (3 части: химическая, литературная, микроскопическая). 1895. Спендиаров Л. А. Миоценовые отложения близ Вены. 1896. Spendiaroff L. Üeber einige Seeigel aus dem Jura des Kaukasus // Beitr. z. Palaeontol. Österr.-Ung. u. d. Orients. 1898. Bd. 11. S. 200—206.
Примітки
Література Геологический комитет об учреждении премии Спендиарова // Ежегодник по геологии и минералогии России, 1898. Т. 3. № 4-6. С. 74. Положение о премии Спендиарова // Известия Геол. ком. 1900. Т. 19. № 2. С. 55. Левинсон-Лессинг Ф. Ю. Армянское вулканическое нагорье // Природа. 1928. № 5. С. 429. Тигранян С. Т., Мирзоян Г. Е. Леонид Афанасьевич Спендиаров // Вопросы истории науки. Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1967. Стр. 270—273. Кирикилица С. И., Полканов Ю. А. Международная премия имени Л. А. Спендиарова // Сов. геология. 1983. № 12. С. 118—120. Кричевский В. Я. Экскурсия членов VII геологического конгресса на Урале [об обстоятельствах гибели Л. Спендиарова] // Урал. 1897. № 201. С. 2. Малхасян Э. Г. Леонид Спендиаров // Тартуский государственный университет: история развития, подготовка кадров, научные исследования: тезисы докладов Всесоюзной (13 Прибалтийской) конференции по истории науки, посвящённой 350-летию Тартуского государственного университета. Том 1. 1982. С. 54-59. Малхасян Э. Г. Международная премия имени Леонида Спендиарова // Промышленность Армении. 1985. № 1. С. 56-57. Мандалян Р. А. О Леониде Спендиарове и Международной премии его имени // Изв. НАН РА. 2004. № 1. С. 65-66. Сардак Л. Л. Свидетельство очевидца [об обстоятельствах гибели Л. А. Спендиарова] // Региональная геология и металлогения. 2004. № 22. Спендиарова М. А. Леонид Афанасьевич Спендиаров // «Коммунист». 1965. 24 янв. С. 4. Хомизури Г. П. Премия Спендиарова // Ноев ковчег. 2002. № 3. С. 9. Gustav von Arthaber. Leonid Spendiaroff † : Kleinere Arbeiten ausgeführt im Paläontologischen Institute der Universität Wien. 12. März 1898.