Фулькрад (; бл. 820 — бл. 862) — граф Арлю в 845—853 роках.
Життєпис Походив з франкського або алеманського роду. Був прихильником імператора Лотаря I у протистоянні з його братами Карлом II і Людовиком II.
Перша письмова згадка про Фулькрада відноситься до 843 року. 844 року з метою ослаблення впливу Гверіна Овернського в Провансі та з посиленням оборони Арлю від арабських піратів Фулькрад призначається графом Арлю. Вже 845 року в союзі з іншими графами — Одібертом Марсельським і Алдріхом Оранським — повстав проти імператора Лотаря I, якому належав Прованс. Гверіна було зовсім витіснено з герцогства, але 846 року імператор придушив заколот, протисвши ворохобників. Натомість Фулькрад разом зі спільниками повинен був супроводжувати Лотаря I у поході до Італії з метою захисту від арабських вторгнень. 848 року не зміг запобігти плюндруванню Марселю візантійським флотом.
У 853 році відсторонений від графства Арльського Ізембартом. 855 року після поділу володінь Лотаря I приніс оммаж його синові Карлу. Ймовірно згодом отримав титул герцога Провансу. Між 858 та 860 роками був присутній на асамблеї в Серморені. У 859/860 році не зміг запобігти захопленню Марселю данами на чолі із Гастінгом і Бйорном.
У 861 році знову згадується як граф Арлю. 862 року призначається посланцем короля до Оранської церкви. Помер невдовзі після цього.
Джерела Lewis, Archibald R. (1965). The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. Austin: University of Texas Press. Reuter, Timothy (1992). The Annals of Fulda. Manchester Medieval series, Ninth-Century Histories. II. Manchester: Manchester University Press. Pierre Riché — Les Carolingiens, une famille qui fit l'Europe — Hachette littérature, Paris, 1997 (1re édition 1983) — (ISBN 2012788513)