Клод Меллан (; 23 травня 1598, Аббевіль (нині департамент Сомма) — 9 вересня 1688, Париж) — французький живописець і гравер.
Біографія Син бляхаря. Юність провів в Парижі, в 1624 приїхав до Італії. У Римі навчався у Сімона Вуе, був знайомий з Пуссеном, П'єром Міньяром, Лорреном, Берніні. У 1636 році повернувся до Франції, жив в Екс-ан-Провансі, в 1642 р. переїхав в Лувр.
Меллан — картограф Місяця Репутація Меллана була надзвичайно висока. Математик, астроном і філософ П'єр Гассенді разом з астрономом Ніколя Клодом Фабрі де Пейреском (1580–1637) давно хотіли створити атлас Місяця. Для цього вони вирішили скористатися присутністю в Екс-ан-Провансі, як писав Фабрі де Пейреск, «одного з кращих живописців століття і найточніших граверів». З 24 вересня по 7 листопада 1636 року з вершини гори Сент-Віктуар щоночі Гассенді й Пейреск спостерігали за допомогою підзорних труб поверхню Місяця і замальовували побачене. На основі їхніх малюнків Клод Меллан зробив три гравюри на міді з зображеннями Місяця в першій, четвертій чверті і в повний місяць (особливо вдалася перша карта, де чітко видно цирки, кратери, гори і моря). Але через кілька місяців Пейреск помер, перший місячний атлас залишився незавершеним. Гравюри Меллана зберігаються сьогодні в Національній бібліотеці в Парижі.
До 1834 року гравюри Меллана були найточнішими зображеннями Місяця.
Творчість Серед гравюр Меллана — портрети кардинала Рішельє (1651), Джироламо Фрескобальді (1619) та його покровителя, кардинала Гвідо Бентівольо (+1633).
Техніка "однієї безперервної лінії"
Техніка "Однієї лінії" в роботах Клода Меллана є унікальним поєднанням технічної майстерності та філософської глибини. Створюючи зображення єдиною безперервною лінією, він не лише показував абсолютний контроль над інструментом, але й втілював ідею єдності й гармонії. Кожен вигин та потовщення лінії передавали світло й тінь, відтворюючи об'єм та складність форми без жодного переривання. У своїй найвідомішій роботі, «Плата Вероніки», Меллан почав від центру обличчя Христа і поступово розширював лінію, охоплюючи кожну деталь, від найдрібніших рис обличчя до контурів.
Техніка "Однієї лінії" була символом нескінченного циклу життя, божественної єдності всього сущого і викликом для самого художника: кожен рух був незворотнім, помилка могла зруйнувати все. Меллан, працюючи в епоху бароко, прагнув не тільки досконалості форми, але й спонукав глядача задуматися про єдність і взаємозв'язок усіх речей. Ця єдина лінія стала для нього не просто художнім засобом, а філософською концепцією, що вдало поєднала технічний виклик з духовним пошуком.
Твори Твори Меллана зберігаються в найбільших музеях світу, 9 робіт — в Ермітажі.
Примітки
Література
Rosenberg P. Le XVIIe siècle français. — Editions Princesse, 1976. L'Œil d'or. Claude Mellan, catalogue d'exposition. — Bibliothèque Nationale, 1988. Claude Mellan, gli anni romani: un incisore tra Vouet e Bernini / Luigi Ficacci, ed. — Roma: Multigrafica, 1989. Bonnefoy Y. Rome, 1630. — Flammarion, 2000 (за вказівником). Клод Меллау, 1598—1688. Малюнки і гравюри із зібрання Ермітажу. — Мистецтво, 1988.
Посилання www.artcyclopedia.com — Роботи в музеях світу www.wittert.ulg.ac.be — Гравюри та біографія