Михайло Васильович Єгоров ( , місто Гатчина, тепер Ленінградської області, Російська Федерація — , місто Москва) — радянський державний діяч, міністр суднобудівної промисловості СРСР, віце-адмірал (26.04.1984). Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963).

Життєпис Народився в родині робітника.

У 1930 році закінчив механічний відділ Військово-морського інженерного училища імені Дзержинського в Ленінграді.

З травня по червень 1930 року — інженер-механік лінійного корабля «Октябрьская революция» Балтійського флоту. З червня 1930 року — старший інженер дослідного суднобудівного басейну Науково-технічного комітету РСЧФ. З жовтня 1932 року — молодший інженер секції морехідних якостей корабля, з жовтня 1935 року — начальник секції, з квітня 1936 року — старший інженер відділу, з липня 1937 року — начальник відділу морехідних якостей корабля науково-дослідного Інституту військового кораблебудування в Ленінграді. З серпня 1938 по 1939 рік — начальник відділу морехідних якостей корабля Центрального науково-дослідного інституту № 45 в Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1939—1940 роках — начальник і головний інженер 13-го Головного управління (проєктування кораблів) Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР.

У 1940—1946 роках — начальник 5-го Головного управління Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР. У листопаді 1946 — грудні 1948 року — головний інженер — заступник начальника 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР. У грудні 1948 — квітні 1953 року — начальник 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У квітні 1953 — 1954 року — заступник міністра транспортного і важкого машинобудування СРСР — начальник 5-го Головного управління Міністерства транспортного і важкого машинобудування СРСР.

У 1954—1955 роках — головний інженер — заступник начальника 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

З квітня 1955 по 1957 рік — заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

З січня 1958 по 1963 рік — 1-й заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із суднобудування. У 1963—1965 роках — 1-й заступник голови Державного комітету СРСР із суднобудування.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 28 квітня 1963 року за великі заслуги в справі створення і виробництва нових типів ракетного озброєння, а також атомних підводних човнів і надводних кораблів, оснащених цією зброєю, і переозброєння кораблів Військово-морського флоту Єгорову Михайлу Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У березні 1965 — 19 липня 1976 року — 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

19 липня 1976 — 9 січня 1984 року — міністр суднобудівної промисловості СРСР.

З березня 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 27 травня 2000 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Звання інженер-контр-адмірал (3.11.1951) інженер-віце-адмірал (13.04.1964) віце-адмірал-інженер (18.11.1971) віце-адмірал (26.04.1984)

Нагороди Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963) шість орденів Леніна (29.03.1939, 15.11.1950, 28.04.1963, 6.04.1970, 14.01.1977, 2.02.1984) орден Жовтневої Революції (4.12.1974) два ордени Вітчизняної війни І ст. (8.07.1945, 1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (23.07.1959, 25.07.1966) два ордени Червоного Прапора (10.11.1945, 30.12.1956) два ордени Червоної Зірки (31.03.1944, 3.11.1944) медалі Ленінська премія (1981) Почесний громадянин міста Сєверодвінська (26.07.1978)

Примітки

Посилання Егоров Михаил Васильевич