Мертольська тайфа (; ) — в 1033–1044, 1144–1145 і 1146—1151 роках невеличка ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Мертола. Арабською — емірат Мартулах.
Історія Виникла 1033 року після розпаду Кордовського халіфату. Засновником був ібн Тайфур, що раніше здійснював тут військову владу. Увесь час мусив протистояти амбіціям емірів Севільської тайфи. У 1044 року ібн Тайфур зазнав поразки, але спротив тривав до 1045 року. З цього часу Мертольська тайфа була у складі Севільської.
Під час Другого періоду тайф внаслідок занепаду держави Альморавідів 1144 року відроджується Мертольська тайфа. Але з самого початку вимушена була боротися з Бадахоською тайфою. Остання 1145 року підкорила Мертолу, але 1146 року та відновила незалежність. Втім вже 1151 року була підкорена Альмохадами.
Територія Розташовувалася на землях сучасної Південно-Східної Португалії, простягався на обох берегах річки Гвадіана.
Еміри Ібн Тайфур (1033—1044) підкорена Севільською тайфою (до 1091 року) у складі держави Альморавідів (1091—1144) Абу'л-Касим Ахмад ібн Касі (1144—1145), вперше підкорена Бадахоською тайфою Абу'л-Касим Ахмад ібн Касі (1146—1151), вдруге
Джерела Viguera, María Jesús; Los reinos de Taifas. 2007. RBA Coleccionables. ISBN 84-473-4815-6