Микола Васильович Банников ( , станція Челкар, тепер місто Шалкар Актюбінської області, Республіка Казахстан — , місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Іркутського обласного комітету КПРС, 1-й секретар Карагандинського обласного комітету КП Казахстану, 1-й секретар Куйбишевського міського комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1968 роках. Член ЦК КПРС у 1968—1986 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної ради Казахської РСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань.

Життєпис Народився в родині робітника-залізничника.

У 1937 році закінчив Куйбишевський індустріальний інститут, інженер-металург.

У 1937—1944 роках — механік, начальник цеху, головний механік, заступник директора військового хімічного заводу № 102 міста Чапаєвська Куйбишевської області.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1944—1945 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) військового хімічного заводу № 102 міста Чапаєвська Куйбишевської області.

У 1945—1946 роках — заступник секретаря Куйбишевського обласного комітету ВКП(б), завідувач відділу оборонної промисловості Куйбишевського обласного комітету ВКП(б).

У 1946 — грудні 1948 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету ВКП(б) міста Куйбишева.

У 1948—1952 роках — завідувач відділу легкої промисловості, в 1952—1953 роках — завідувач відділу машинобудування, в 1953—1954 роках — завідувач промислово-транспортного відділу, в 1954—1955 роках — завідувач відділу будівництва і будівельних матеріалів Куйбишевського обласного комітету КПРС.

У 1955—1959 роках — 1-й секретар Куйбишевського міського комітету КПРС.

У 1959 — січні 1963 року — 2-й секретар Карагандинського обласного комітету КП Казахстану.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Карагандинського промислового обласного комітету КП Казахстану.

У грудні 1964 — 19 лютого 1968 року — 1-й секретар Карагандинського обласного комітету КП Казахстану.

17 лютого 1968 — 28 березня 1983 року — 1-й секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

З березня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 10 грудня 2004 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання три ордени Леніна два ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден Червоного Прапора (Монголія) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» медалі

Примітки

Джерела Банников Николай Васильевич