Миколас Янушкявічус (3 лютого 1886В источнике дата 29 ноября, но все литовские источники, указывают 3 февраля (22 января) 1886, с. Юрздіка Вижунська волость, Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія Одни литовские источники (Mykolas Januškevičius. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. VIII (Imhof-Junusas). – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. 531 psl) указывают иное место рождения — Утенского уезда, другие подтверждают приведённые в российских источниках сведения — 4 грудня 1942, Каунас, Литва) — литовський громадський діяч, депутат Державної думи IV скликання від Ковенської губернії, перекладач і публіцист Žurnalistikos enciklopedija. – Vilnius: Pradai, 1997. – 183 psl..

Життєпис Литовець, католик, родом із села Юрздіка Вижунської волості Вількомирського повіту Ковенської губернії.

У 1904 — випускник Санкт-Петербурзької Введенської гімназії.

Литовські джерела стверджують, що Миколас якийсь час вивчав право в Санкт-Петербурзькому університеті Mykolas Januškevičius. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. VIII (Imhof-Junusas). – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. 531 psl., однак пов'язані з обранням в Думу джерела повідомляють, що після закінчення гімназії Янушкявічус "оселився у себе на батьківщині, присвятивши себе сільському господарству" 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототипический альбом с портретами и биографиями. СПб., 1913. Табл. 15.. Мав наділ площею 3 десятини, на якому, як повідомлялося, займався землеробством Следует учитывать, что сведения о принадлежности к крестьянству и жизни крестьянским трудом могут быть преувеличены или искажены, так как Янушкевич избирался по крестьянской курии и это необходимые условия участия в выборах.. Згідно з литовськими джерелами був членом , за офіційними даними під час виборів до Державної Думи залишався безпартійнимНиколаев А. Б. Янушкевич Николай Осипович. // Государственная дума Российской империи: 1906-1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 724—725.. У 1912 був неодружений.

25 жовтня 1912 обраний до Державної думи IV скликання від загального складу виборців Ковенських губернських виборчих зборів.

Член IX відділуЯнушкевич. Генеалогическая база знаний: персоны, фамилии, хроника. Увійшов до Трудової групи. Під час відсутності відомих "трудовиків" О. Керенського і В. Вершиніна заміняв їх в Раді старійшин Думи. Виступаючи на зборах фракції, піднімав питання про становище в Литві. Був членом думської комісії з питань місцевого самоврядування, комісії з полювання, комісії з робочого питання, комісії з народної освіти, комісії із заміни сервітутів, комісії з військових і морських справ і комісії із законодавчих пропозицій.

12 червня 1913 під час обговорення законопроєкту про міське самоврядування в Царстві Польському виступив з промовою проти польського домінування і спроб асиміляції литовців.

Виступаючи 19 грудня 1916, заявив, «що вбивство Распутіна є першим сигналом до революції».

Активний учасник Лютневої революції в Петрограді.

27 лютого 1917 брав участь в приватній нараді членів IV Державної думи в Таврійському палаці, в його напівциркульній залі, разом з Серафимом Мансирєвим підтримав пропозицію Володимира Дзюбинського оголосити Державну думу Установчими зборами. Виступаючи там, наголосив на необхідності для Думи «бути солідарною з революційним народом і військом». У березні 1917 обраний членом Бюро Ради представників національностей Державної Думи.

Разом з Мартінасом Ічасом і відвідав голову Тимчасового уряду Георгія Львова, який просив їх назвати литовських представників на посади губернаторів трьох литовських губерній (Віленської, Ковенської і Сувальської).

6 — 10 березня 1917 відправлений комісаром Тимчасового комітету Державної думи (ТКДД) і Тимчасового уряду відряджений на Північний фронт. Начальник штабу 1-ї армії Йосип Довбор-Мусницький залишився вкрай незадоволений виступом Янушкявічуса перед військами.

Довбор-Мусницький повідомляв, що Янушкявічус стверджував, що «тепер ні багатих, ні бідних, і недостатньо підкреслював необхідність самої суворої дисципліни і покори і цим розбурхав солдатів».

8 квітня 1917 ТКДД направив Янушкявічуса для заспокоєння кавалерійських частин у Смоленську, які займалися затриманням дезертирів. Входив до Військової комісії.

З червня по жовтень 1917 за рішенням Бюро ВЦВК введений до його складу як представник партії .

12 — 15 серпня 1917 брав участь в роботі Державної наради в Москві.

14 — 22 вересня 1917 взяв участь у Всеросійській Демократичній Нараді в Петрограді, спільно з Петрасом Балісом обраний до його президії як представник литовців. У жовтні 1917 обраний членом Передпарламенту (Тимчасової ради Російської республіки).

Був одним з ідеологів і організаторів .

У 1916 — 1918 в Петрограді редагував і співпрацював з лівою народною газетою ("Нова Литва") .

14 — 16 березня 1918 — делегат Четвертого Надзвичайного з'їзду Рад робітничих, солдатських, селянських і козацьких депутатів в Москві. Став членом ВЦВК, причому значився в ньому як лівий есер.

Повернувшись до Литви, працював у , в редакції газети ; в цей час Янушкявічусу були притаманні антикомуністичні погляди.

Миколас Янушкявічус займався перекладами і переклав багато літературних творів литовською мовою.

Твори

Выдержки из докладов членов Государственной Думы Н. О. Янушкевича и Ф. Д. Филоненко (26 марта 1917) Газета "Вятская речь", 1913, 27 июня.

Адреса

1913 — Санкт-Петербург, 10 Рождєственська, д. 9 Алфавитный указатель жителей C. Петербурга, Гатчины, Красного Села, Кронштадта, Ораниенбаума, Павловска, Петергофа и Царского Села; Список улиц, домов и их владельцев на 1913 год. с. 746

Література

Николаев А. Б. Янушкевич Николай Осипович. // Государственная дума Российской империи: 1906-1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 724—725. Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии. Четвёртый созыв. М., 1913. c. 137 . Четвертая Государственная дума. Портреты и биографии. — Санкт-Петербург: издание Н. Н. Ольшанскаго, 1913. 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототипический альбом с портретами и биографиями. СПб., 1913. Табл. 15. Николаев А. Б. Комиссары Временного комитета Государственной думы (февраль- март 1917 года): Персональный состава // Из глубины времен. СПб., 1995. № 5; Николаев А. Б. Комиссары Временного комитета Государственной думы в апреле 1917 года: Персональный состав // Из глубины времен. 1997. № 8.

Архіви Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 5. Дело 1348; Опись 9. Дело 934; Дело 1348. Лист 47; Опись 10. Дело 6, 7, 28.

Примітки