Лугвен, Лугвень, Лонгвін (; XIII ст.) — литовський князь, племінник (син сестри) Міндовга. A. Шаланда з якихось причин називає його шурином (братом дружини), і генеалогічна схема показує зятем (чоловіком сестри) МіндовгаШаланда А. Баярства Міндоўга: склад і паходжанне // Герольд Litherland. — № 1-2 (9-10). — Горадня, 2003. Год ІІІ. — С. 16..
Біографія За словами В. Носевича, Лунгвен мав власну свиту з 500 воїнів та дворовий замок зі слугамиНасевіч В. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: Падзеі і асобы. — Мн.: Полымя, 1993. — 160 с. — С. 45.. Двір, можливо, знаходився на Лінкмяниському поселенніVarakauskas, Rokas. Lengvenis // Lietuvos valdovai (XIII—XVIII a.): enciklopedinis žinynas. — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2004. — ISBN 5-420-01535-8. — P. 22..
Вперше (Лековний, Лонгковен) згадується в Галицько-Волинському літописі у 1244 році, коли він воював біля Мельниці — відступаючи з здобиччю через Пінське князівство, незважаючи на застереження пінського князя Михайла, загін Лугвена зазнав поразки від погоні за галицько-волинськими князями під Пінськом, сам Лугвен утік пораненим.
Згідно з Лівонським римованим літописом, ймовірно, цією поразкою скористалися троє братів, литовські вельможі та князьки Туше, Мільгерин та Гінгейка, які домовились з лівонськими німцями, захопили Лугвеня з родиною та вивезли до Риги. У спробі звільнити Лугвеня на шляху до Лівонії, загинув його молодший братTotoraitis, Jonas. Die Litauer unter dem König Mindowe bis zum Jahre 1263. — Universitʹe de Fribourg, 1905. — OCLC 9813155 — P. 60..
Зрештою, Лугвен (Lengewin) був викуплений «друзями» за 500 півмарок.
У 1247 р. він атакував Венденське комтурство, переміг загін, що охороняв його в 500 чоловік, вбив Вендіського комтура та 8 братів-лицарів.Gudavičius, Edvardas. Mindaugas. -- Vilnius: Žara, 1998. — ISBN 9986-34-020-9 — С. 207—209.
Він згадується як свідок (Langwinus sororius noster) у можливо підробленому акті Міндовга з 1260 року.
Примітки
Література
Шаланда А. Бояри Міндоу: склад та походження // ГЕРОЛД ЛИТЕРІЯ № 1-2 (9-10). ІІІ рік. — Гродна, 2003. — С. 15-16.