Хуа́н Марті́н Малдасе́на (; 10 вересня 1968 року, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський і американський фізик-теоретик. Член Папської академії наук і Національної академії наук США (обох — з 2013)Профиль на сайте Папской академии наук Профиль на сайте Национальной академии наук США .
Вищу освіту здобував в Університеті Буенос-Айреса, продовжив в в Барілоче (Аргентина). Отримавши під керівництвом Кертіса Каллана ступінь доктора філософії в Прінстоні, Малдасена став професором факультету природничих наук у прінстонському Інституті перспективних досліджень. Найвідоміше з його наукових досягнень — найбільш правдоподібна реалізація голографічного принципу в AdS/CFT-відповідності (скорочення термінів anti de Sitter space — антидесіттерівській простір, і conformal field theory — конформна теорія поля). Ця відповідність встановлює взаємозв'язок між теорією струн і калібрувальною теорією, яка називається N=4 суперсиметрична теорія Янга — Міллса.
2013 року Малдасена в співавторстві з Леонардом Сасскіндом аналізував парадокс фаєрвола чорної діри, стверджуючи, що парадокс може бути розв'язано, якщо частинки в заплутаному квантовому стані з'єднані крихітними «кротовинами».
Член Американської академії мистецтв і наук (2007).
Нагороди та відзнаки
Стипендія Мак-Артура (1999) (2000) Basilis Xanthopoulos International Award (2001) (2002) Премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізики від Американського фізичного товариства (2007) Медаль Дірака від Міжнародного центру теоретичної фізики імені Абдуса Салама (2008) Премія з фундаментальної фізики (2012) за розробку теорії, яка пов'язує гравітаційну фізику в просторі-часі з квантовою теорією поля . Медаль Оскара Клейна (2012) (2012) Медаль Альберта Ейнштейна бернського (2018) Salam Distinguished Lecture (2019)
Примітки
Посилання Університетська сторінка Хуана Малдасени Малдасена, Хуан. Чорні діри і структура простору-часу . Проєкт «Елементи», 23.03.2005.