Стійке (до 1939 — Юдіндорф) — село в Україні, у Великоолександрівській селищній громаді Бериславського району Херсонської області. Населення становить 677 осіб.

Населення Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Доля Українська 632 93,35 % Російська 28 4,14 % Молдовська 13 1,92 % 4 0,59 % Разом 677 100,00 %

Історія

Заснування та єврейська колонія (1871—1917) Село засноване у 1871 році як єврейська землеробська колонія під назвою Юдіндорф (від ідиш דזשודענדאָרף — «Єврейське село»). Заснування відбулося в рамках політики Російської імперії з переселення єврейського населення Смуги осілості до сільськогосподарських регіонів Півдня України.

Колонія розташовувалась у зоні компактного розселення єврейських землеробських колоній Херсонської губернії, перші з яких були засновані ще у 1807 році. Юдіндорф належав до пізнішої хвилі єврейської сільськогосподарської колонізації.

Перша відома єврейська громада в селі зафіксована з 1897 року. Того ж року було засноване єврейське кладовище у північній частині села. За переписом 1926 року, єврейське населення села становило близько 850 осіб.

Період Української революції та встановлення радянської влади (1917—1920-ті) Радянська влада в селі встановлена у січні 1918 року. Протягом Громадянської війни єврейські колонії Півдня України зазнали значних втрат від погромів та грабежів.

Калініндорфський єврейський національний район (1927—1941) 5 березня 1927 року постановою ВУЦВК та РНК УСРР з частин Бериславського та Снігирівського районів було утворено Калініндорфський єврейський національний район у складі Херсонської округи — перший в СРСР єврейський національний район. Центром району стала колонія Велика Сейдеминуха (перейменована на Калініндорф). Село Юдіндорф увійшло до складу цього району.

Район активно розвивався за матеріальної та технічної допомоги міжнародних єврейських організацій: Агро-Джойнт, Єврейське колонізаційне товариство (ЄКТ) та ОЗЕТ. Станом на 1932 рік з 13 674 мешканців району 11 198 (82%) були євреями. У 1935 році район налічував 39 єврейських та 8 неєврейських поселень.

У районі функціонували:

єврейські школи (з мовою навчання ідиш)

районна газета мовою ідиш «Колвірт-емес» (1930—1935)

Єврейський колгоспний театр

сільськогосподарське училище та педагогічний технікум

У 1928 році в селі створено партійну організацію, у 1929 році — комсомольську.

Колективізація, розкуркулення та політичні репресії 1930-х років призвели до масового відтоку єврейського населення з району.

Перейменування на Чкалове (1939) У 1939 році село було перейменоване радянською владою з Юдіндорф на Чкалове — на честь радянського льотчика Валерія Чкалова (1904—1938), який загинув під час випробувального польоту. Перейменування було частиною кампанії з ліквідації етнічних та «непролетарських» топонімів.

Друга світова війна та Голокост (1941—1944) Німецькі війська окупували Калініндорфський район у серпні 1941 року. Євреї, які не встигли евакуюватися, були знищені. У рамках Голокосту по всьому Калініндорфському району були розстріляні тисячі євреїв. Лише у братській могилі біля Калініндорфа поховано 1 875 розстріляних.

Єврейське кладовище у селі зазнало вандалізму в роки війни, а у 1946 році було повністю знищене — територію відведено під сільське господарство. Надгробні камені не збереглися.

Після визволення від нацистської окупації у 1944 роцієврейське населення в село не повернулося.

77 мешканців села воювали на фронтах Другої світової війни, з них 38 загинули. 25 осібнагороджені орденами та медалями СРСР.

У селі встановлено обеліски воїнам-визволителям та воїнам-односельцям, які загинули у боях з нацистськими окупантами.

Радянський період (1945—1991) Колгосп імені Чкалова

На території села розміщувалась центральна садиба колгоспу ім. Чкалова, за яким було закріплено 9 390 гасільськогосподарських угідь (з них 8 213 га ріллі). Господарство спеціалізувалося на виробництві зерна та тваринницькій продукції.

У 1973 році колгосп став учасником ВДНГ СРСР. 56 передовиків виробництва нагороджені орденами та медалями СРСР, серед них:

В. І. Петренко (механізатор) — Орден Леніна, Орден Жовтневої Революції, «Знак Пошани»

І. Я. Іванов (механізатор) — Орден Леніна

Л. Т. Синяк (доярка) — Орден Трудового Червоного Прапора

Л. Н. Гузєєва (завідувачка молочнотоварної ферми № 5) — Орден Трудового Червоного Прапора

В. Г. Біжко, А. Я. Іванов, Л. А. Гвоздь (механізатори) — Орден Трудового Червоного Прапора

Інфраструктура Село було центром Чкаловської сільської радиВеликоолександрівського району Херсонської області. Сільській раді підпорядковувалися села Вишневе, Карло-Марксовське, Криничанка, Степове та Червоноармійське.

У селі діяли:

середня школа (20 вчителів, 216 учнів)

будинок культури із залом на 400 місць

бібліотека (книжковий фонд — 11 900 примірників)

історичний музей на громадських засадах

амбулаторія (лікар і 4 працівники з середньою медичною освітою)

профілакторій при молочному комплексі

торговельний центр

ясла-садок на 140 місць

відділення зв'язку, ощадкаса

АТС на 50 номерів

комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату

Незалежна Україна (з 1991)

Адміністративно-територіальна реформа (2020) 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», село увійшло до складу Великоолександрівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району, село увійшло до складу Бериславського району.

Російське вторгнення в Україну (2022) 24 лютого 2022 року село було тимчасово окуповане російськими військами в перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну.

10 листопада 2022 року село було звільнене Збройними Силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.

Перейменування на Стійке (2024) 19 вересня 2024 року Верховна Рада України підтримала перейменування села Чкалове на Стійке в рамках процесу деколонізації та декомунізації топонімів відповідно до вимог Закону України про деколонізацію топонімії.

26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.

Назва «Стійке» (укр. — «стійке», «стале», «непохитне») символізує стійкість та незламність мешканців села.

Пам'ятки Обеліск воїнам — визволителям села від нацистської окупації

Обеліск воїнам-односельцям, які загинули у боях Другої світової війни

Місце колишнього єврейського кладовища (1897—1946, знищене)

Відомі уродженці та мешканці В. І. Петренко — механізатор, кавалер ордена Леніна, ордена Жовтневої Революції та ордену «Знак Пошани»

І. Я. Іванов — механізатор, кавалер ордена Леніна

Примітки

Посилання Погода в селі Чкалове

Джерела Сайт територіальної громади Німецько-російський довідник: довідник з історії та культури російських німців та німецьких росіян з переліком місць колишніх німецьких поселень. 412