Російська плита, Руська плита — центральна частина Східно-Європейської платформи, розташована між Балтійським щитом на півночі, Українським щитом на півдні та Передуральським прогином на сході. Фундамент Російської плити, покритий чохлом осадових відкладів, на заході відносно піднятий, місцями він залягає вище рівня океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Східна частина Російської плити характеризується глибшим заляганням фундаменту і наявністю потужного осадового чохла. У його основі розташовані численні рифтові структури — авлакогени, виповнені континентальними і мілководно-морськими відкладами рифею — нижнього венду.
У складі осадового чохла розрізняють чотири комплекси, які розділені перервами в осадонакопиченні і неузгодженнями. Найбільш давній верхньовендсько-кембрійський (західна частина плити) складений мілководно-морськими піщано-глинистими осадами. Наступний за ним — ордовиксько-нижньодевонський комплекс — за складом подібний до першого (західна і південно-східна частини плити). Третій — середньодевонсько-пермський комплекс — є найбільш розвиненим. Він складений червоноколірними уламковими і соленосними відкладами. Розповсюджений у головних депресіях фундаменту плити — Балтійській, Московській, Мезенській, Прикаспійській синеклізах, Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецькому авлакогені. Четвертий, найбільш молодий комплекс чохла — мезозойсько-кайнозойський — розвинутий переважно у південній частині Російської плити (Українська та Прикаспійська синеклізи, південний схил Українського щита). Він складений переважно мілководно-морськими і континентальними піщано-глинястими відкладами.