Хуан Карлос Кастаньї́но (; 18 листопада 1908, Мар-дель-Плата — 21 квітня 1972, Буенос-Айрес) — аргентинський живописець і графік; дійсний член Національної академії художніх мистецтв Аргентини.
Біографія Народився 18 листопада 1908 року в місті Мар-дель-Платі (провінція Буенос-Айрес, Аргентина). У 1928—1936 роках навчався на архітектурному факультеті Університету Буенос-Айреса, одночасно у 1929—1934 роках вивчав живопис у Вищій національній художній школі «Ернесто де ла Каркова» в Буенос-Айресі. У 1938—1940 роках працював у Італії, Франції, Іспанії.
Помер в Буенос-Айресі 21 квітня 1972 року.
Творчість Був представником аргентинського «нового реалізму», очолював цю течію разом з Ліно Спілімберго та Антоніо Берні. В 1930—1940-х роках разом з Давидом Сікейросом і Антоніо Берні працював над монументальними розписами, головним чином на теми сучасного життя і історію аргентинського народу. Виконав розписи: в «Галереї Світу» (1945); в «Паризькій галереї» («Людина — Космос — Надія», 1959); в галереї «Обеліск» («Прокидається вулиця», 1961); на громадських будівлях Буенос-Айреса: «Робітники і селяни» (1933); «Дари нової землі» (1943); «Хвала річці Уругвай» (1946); «Пробудження в степу» (1961); «Повернення в пампу» (1964). Серед робіт станкового живопису, в тому числі портрети і пейзажі: «Мешканець узбережжя» (1948); «Пам'ятай про Герніку» (1965); серія «Степ» (1963—1965); серія «Материнство» (1966—1967). Серед графічних робіт також портрети, ілюстрації, в тому числі малюнки до поеми «Мартін Ф'єро» Хосе Ернандеса (1962).
Провів низку зарубіжних персональних виставок в Празі, Будапешті, Бухаресті (1964), Москві (1969).
Примітки
Література «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1962. Том 1. сторінка 98.; ; «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1980. Том 1. сторінки 559—560. ;