Січень 14 січня: Проєктом Dark Energy Survey оприлюднено результати спостережень, що включають каталог майже 700 мільйонів астрономічних об'єктів. Повідомлено, що знайдене археологами в Індонезії зображення свині дикої в натуральну величину є найдавнішим із відомих наскельних малюнків тварин, йому приблизно 45 тис. років. 18 січня — розшифрований геном рогозуба виявився найбільшим серед усіх хребетних тварин — він складається із 43 мільярдів пар основ, що приблизно в 14 разів більше, ніж у людському геномі. 20 січня — археологи повідомляють про відкриття того, що, можливо, є найдавнішим свідченням використання символів людиною — кістка віком близько 120 тисяч років із шістьма вигравіруваними лініями.

Лютий 15 лютого — на західному березі Антарктиди під шельфовим льодовиком Фільхнера на дні океану виявлено невідомі тварини, подібні до губок. Раніше вважали, що в таких умовах бентосні організми не існують. 17 лютого — біологи реконструювали стародавню ДНК трьох мамутів із сибірської вічної мерзлоти. Вік залишків перевищує 1 мільйон років — на даний момент це найбільш давня збережена ДНК. 18 лютого: Космічний апарат НАСА з марсоходом Персеверанс успішно сів на Марс. Вперше отримано життєздатний клон чорноногого тхора, який належить до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Клонування було здійснено з використанням замороженого генетичного матеріалу з клітин тварини, яка жила більше 30 років тому.

Березень 3 березня — у Новій Зеландії вчені виявили біолюмінесценцію у трьох видів акул: ліхтарної акули чорночеревої, ліхтарної акули південної та чорної акули. 8 березня — відкрито здатність деяких видів морських черевоногих молюсків роду Elysia самостійно відділяти голову від тіла, яке містить серце, нирки, кишечник та статеві органи, а потім відновлювати нове. 9 березня — в Японії найшвидший в світі суперкомп'ютер Fugaku вивели на повну потужність. 10 березня — у Китаї знайдено частковий скелет овірапторозавра, який сидів на гнізді із 24 яйцями. Це перший випадок, коли вдалося знайти непташиного динозавра, який сидить на яйцях. 14 березня — астрономами відкрито квазари, які мають рекордну відстань від Землі: P172+18 та PJ352-15. 16 березня — повідомлено про відкриття раніше невідомого виду бактерій, який отримав попередню назву Methylobacterium ajmalii. Він має три штами (IF7SW-B2T, IIF1SW-B5 та IIF4SW-B5), які було зібрано на Міжнародній космічній станції.

Квітень 2 квітня — вчені повідомляють, що подія, яка спричинила масове вимирання динозаврів, могла призвести до виникнення неотропічних тропічних лісів, таких як Амазонія, замінивши видовий склад і структуру місцевих лісів. Протягом близько 6 мільйонів років відновлення рослинного різноманіття вони еволюціонували від розлогих рідких голонасінних лісів до лісів з густими кронами, які блокують сонячне світло, переважанням квіткових рослин і високою вертикальною ярусністю, як ми знаємо сьогодні. 9 квітня — запуск космічного корабля Союз МС-18 із трьома космонавтами на борту, які на МКС будуть працювати у складі 65-ї та 66-ї експедиції. 19 квітня — апарат Ingenuity здійснив перший політ на Марсі, що стало першим в історії керованим польотом в атмосфері іншої планети. 20 квітня — марсоходу Perseverance за допомогою приладу MOXIE вперше в історії вдалося отримати кисень з атмосфери Марса. 23 квітня — запуск SpaceX Crew-2 — другий робочий пілотований політ космічного корабля Dragon 2 до МКС із чотирма космонавтами на борту. 29 квітня — КНР за допомогою ракети-носія Великий похід-5 запустила перший модуль Тяньхе Китайської космічної станції.

Травень 15 травня — китайський марсохід Тяньвень-1 здійснив посадку на Марсі. 20 травня — вченими Корнелльського університету встановлено новий рекорд у точності зображення атомів за допомогою методів електронної мікроскопії — отримано зображення із розмитістю меншою за 20 пікометрів. 25 травня — максимальну тривалість життя людини оцінено в 120—150 років. 26 травня — відбулось повне місячне затемнення (Місячний сарос 121), яке було видно на заході Північної і Південної Америки, в Океанії, Австралії та Східній Азії.

Червень 1 червня — у Китаї виявили перший підтверджений випадок зараження людини штамом пташиного грипу H10N3. 8 червня — Національне географічне товариство визнало, що води, які оточують Антарктиду південніше 60-ї паралелі, є окремим Південним океаном. 10 червня — кільцеподібне сонячне затемнення, що було найкраще видно в Північній Америці. 17 червня — Китай запустив космічний корабель Шеньчжоу-12 із трьома космонавтами на борту до власної космічної станції.

Липень 11 липня — ракетоплан Unity компанії Virgin Galactic здійснив перший суборбітальний політ із пасажирами на борту — апарат досягнув висоти близько 90 км. Серед пасажирів — засновник компанії Річард Бренсон. Вважають, що політ відкриває нову еру космічного туризму. 14 липня — дослідники повідомляють про знахідку ймовірного найдавнішого відомого викопного життя на Землі у вигляді «ниткоподібних мікроскам'янілостей», можливо, метаногенів та/або метанотрофів, які жили близько 3,42 мільярда років тому у доісторичних підводних гідротермах Південної Африки. 20 липня — космічний корабель New Shepard компанії Blue Origin (місія Blue Origin NS-16) здійснив суборбітальний космічний політ на 107 км над Землею. На борту корабля перебували 4 особи, серед них — американський мільярдер і засновник компанії Blue Origin Джефф Безос. 21 липня — запуск до МКС російського багатоцільового лабораторного модуля «Наука». Стикування відбулось 26 липня. 29 липня — настав День екологічного боргу 2021 року.

Серпень 2 серпня — за результатами досліджень, виявлено, що 40 % особин американського білохвостого оленя мають антитіла до вірусу SARS-CoV-2. Це перші підтвердження циркуляції цього вірусу в популяціях диких тварин. 9 серпня — Міжурядова група експертів з питань змін клімату в журналі «The Physical Science Basis of Climate Change» опублікувала доповідь зі застереженням щодо кліматичних змін, заявивши, що світ близький до втрати контролю над глобальним потеплінням і що «однозначно» винні в цьому люди. 19 серпня — Україна придбала у Великої Британії для Національного наукового антарктичного центру науково-дослідне судно-криголам «Джеймс Кларк Росс». 26 серпня — палеонтологи за скам'янілостями описали новий вид китоподібних, який мав чотири лапи. Він існував на території сучасного Єгиптута отримав назву Phiomicetus anubis.

Вересень 9 вересня — в Ісландії почав працювати найбільший у світі завод з вилучення вуглекислого газу з атмосфери. 16 вересня — здійснено запуск місії Inspiration4 компанії SpaceX із чотирма членами екіпажу, яку профінансував американський бізнесмен Джаред Айзекман. Це перша космічна місія з повністю цивільним екіпажем. 17 вересня на Землю успішно повернувся китайський космічний апарат Шеньчжоу-12 із трьома космонавтами на борту. Вони протягом трьох місяців перебували на китайській космічній станції і це був найбільш тривалий космічний політ китайських космонавтів. вчені повідомляють, що шкідливе цвітіння води, яке пов'язують з вирубкою лісів, глобальним потеплінням та ерозією ґрунту, поширюється в озерах і річках по всьому світу. Вони додають, що таке токсичне цвітіння водоростей було характерною рисою попередніх масових вимирань, зокрема, пермського вимирання.

Жовтень 5 жовтня запуск до МКС космічного корабля Союз МС-19, на борту якого космонавт Роскосмоса Антон Шкаплеров, кінорежисер Клим Шипенко та актриса Юлія Пересільд. Останні будуть здійснювати на борту станції зйомки фільму «Виклик». 15 жовтня до китайської космічної станції стартував корабель Шеньчжоу-13 із трьома космонавтами на борту. 16 жовтня НАСА запустило космічний апарат Люсі, призначений для вивчення Троянських астероїдів Юпітера. 28 жовтня — в зоопарку м. Сан-Дієго за результатами генетичного аналізу було виявлено два випадки партеногенетичного розмноження у каліфорнійського кондора. Двоє птахів народились від різних самок, які мешкали спільно із самцями. Це перший випадок факультативного партеногенезу у птахів, що непов'язаний із недоступністю самців.

Листопад 11 листопада — здійснено запуск до МКС корабля SpaceX Crew-3 із чотирма космонавтами на борту (Раджа Чарі, Томас Маршберн, Кейла Беррон і Маттіас Мауер). 19 листопада — часткове тіньове місячне затемнення (Місячний сарос 126), що тривало 3 години 28 хвилин і стало найдовшим за останні 500 років. Його могли спостерігати жителі Океанії, Північної та Південної Америки, Східної Азії, Північної Європи й Індонезії. 24 листопада — здійснено запуск космічного апарата DART, завдання якого полягає у спланованому зіткненні з астероїдом «65803 Дідим» для зміни траєкторії його польоту.

Грудень 4 грудня — повне сонячне затемнення. Повне затемнення можна було спостерігати в Антарктиці; часткове — у Південній Півкулі (Австралії та Новій Зеландії, Чилі, Намібії, Лесото, ПАР). 8 грудня — запуск до МКС корабля Союз МС-20 із трьома космонавтами, серед яких — двоє японських космічних туристів. 13 грудня — комета Леонард, відкрита у 2021 році, максимально наблизилась до Землі. 15 грудня — космічний апарат Parker Solar Probe вперше в історії пролетів крізь Сонячну корону. 21 грудня — команда астрономів, вивчаючи дані з космічного телескопа «Габбл», виявила першу сигнатуру магнітного поля навколо однієї з планет за межами Сонячної системи. 22 грудня — штучно синтезовано найлегший ізотоп магнію 18Mg. 25 грудня — запущено інфрачервоний космічний телескоп Джеймс Вебб вартістю понад 10 млрд дол. Проєкт розробляли з 1989 року.

Нагороди Лауреатами Абелівської премії стали Ласло Ловас і Аві Вігдерсон за досягнення в області теоретичної інформатики та дискретної математики . Премією Тюрінга нагородили Джеффрі Ульмана та Альфреда Аго за створення компілятора.

Нобелівська премія Премію з фізіології або медицини отримали американські дослідники Девід Джуліус і Ардем Патапутян за відкриття термо- та механорецепторів. Премію з фізики отримали японець Сюкуро Манабе та італієць Джорджо Паризі за фізичне моделювання клімату, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління Землі. Премію з хімії отримали німець Беньямін Ліст та американець Девід Макміллан за «розвиток асиметричного органокаталізу».

Померли 4 січня — Мартінус Велтман, 89, нідерландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1999). 28 січня — Пауль Крутцен, 87, нідерландський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1995). 1 квітня — Акасакі Ісаму, 92, японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2014). 7 квітня — Акімов Ігор Андрійович, 83, український зоолог, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. 23 липня — Стівен Вайнберг, 88, американський фізик та педагог, лауреат Нобелівської премії з фізики (1979). 19 грудня — Роберт Граббс, 79, американський хімік та педагог, лауреат Нобелівської премії з хімії (2005). 26 грудня — Едвард Осборн Вілсон, 92, американський біолог та еколог, професор, двічі лауреат Пулітцерівської премії .

Примітки