Німецько-російські відносини

Німецько-російські відносини (; ) — міжнародні відносини Німеччини і Росії. З появою Московської держави, яка активно розширювала свої кордони, спалахнула Лівонська війна (1558—1583) у Балтиці. Вона закінчилася загибеллю німецької Лівонської конфедерації і переходом місцевих німців під протекторати московських ворогів — Речі Посполитої і Швеції. Одночасно Московія намагалася встановити дружні стосунки зі Священною Римською імперією, виступаючи її союзником у війнах із Османською імперією із 2-ї половини XVI ст. Чимало німців служили в московській армії та уряді: вони проводили докорінні реформи у Московії XVII—XVIII ст., безуспішно намагаючись цивілізувати і вестернізувати цю відсталу країну. Після постання Прусського королівства (1701) московити підтримували його для ослаблення Речі Посполитої і Священної Римської імперії, але водночас конкурували із ним у питанні приєднання Курляндії. Московія, перейменована на Російську імперію, взяла участь у Семирічній війні (1756—1763), в ході якої спустошила Пруссію і захопила Берлін. Проте невдовзі росіяни в союзі із пруссаками і австріяками ліквідували Річ Посполиту, головного ворога москвинів у Східній Європі (1772—1795). Провідні посади в російській політиці, науці й освіті займали німці (переважно вихідці із анексованої Курляндії), а самою Росією керувала німецька династія Гольштейн-Готторпів (яку формально називали Романовими). Російсько-пруссько-австрійський союз зберігався під час Наполеонівських воєн (1799—1815) і доби революцій (1848—1849). З постанням на базі Пруссії Німецької імперії (1871) було укладено новий російсько-німецько-австрійський союз (1873), який розпався через втручання росіян у австрійські справи на Балканах. Під час Першої Світової війни (1914—1918) Німеччина і Росія були ворогами: німці захопили від росіян Литву, Курляндію, Україну, а також сприяли розвалу Російської імперії та постанню більшовицького СРСР. Від 1920-х років Німеччина і СРСР підтримували дружні стосунки. 1939 року обидві країни домовилися про поділ Європи і розв'язали Другу світову війну. Проте через недовіру сторін за три роки спахнула німецько-радянська війна (1941—1945), що завершилася перемогою СРСР, окупацією Німеччини та знищенням німецьких спільнот у Східній Європі. 1949 року росіяни і їхні союзники розділи Німеччину на Західну і Східну; остання лишалася під диктатом Москви до 1989 року. Після об'єднання Німеччини (1989) і розвалу СРСР (1991) німці встановили відносини із новоствореною Російською Федерацією. Після виводу російських військ з Німеччини, обидві країни розвинули тісну політично-економічну співпрацю. Вона не була перервана навіть російською агресією в Україні (2014) і накладанням обопільних санкцій.

Історія

Середньовіччя

XII—XIII ст. Північні хрестові походи 1198—1290: Лівонський хрестовий похід; хрестоносці, вихідці із Північної Німеччини, підкорюють угро-фінські (ліви, ести) та балтійські (земгали, латгали, курші, сели, литовці) племена на Сході Балтики; німці засновують Ригу, Ризьке архієпископство та Орден мечоносців (згодом перетворений на Лівонський орден). Держави хрестоносців об'єднуються у Маріанське князівство (з 1435 року — Лівонську конфедерацію). Ситуативними союзниками німеців виступають руські держави Пскова і Новгорода. бл. 1199 — новгородський князь Ярослав Володимирович уклав договір із німецькими хрестоносцями про дружбу і вільну торгівлюГрамота Ярослава Володимировича німцям, готландівцям і латинянам про підтвердження старого миру і вільну торгівлю (1189—1199) // Русско-ливонские акты, собранные К. Е. Напьерским. Санкт-Петербург, 1868. С. 1—2.. 1242: Битва на Чудському озері — Олександр Невський, монгольський ставленик у Новгороді, розбив німецьких хрестоносців, союзників Пскова.

Новий час

1558—1583: Лівонська війна: Московія напала на німецьку Лівонську конфедерацію, намагаючись вийти до Балтики. Лівонські німці спільно із сусідами-союзниками розбили москвинів, але внаслідок московської агресії Лівонія розкололася на кілька частин, які відійшли сусідам: Естляндія — Швеції, острів Езель — Данії, Центральна Лівонія (Ліфляндія) та Курляндія — Речі Посполитій. 1697: Курляндія укладає союз із Московією проти Швеції. 1710: Росія приєднує німецькомовну Естляндію з Ревелем (Таллінном) та Ліфляндію з Ригою в ході Великої Північної Війни. Балтійські німці починають брати активну участь в розбудові Російської імперії. курляндський герцог Фрідріх-Вільгельм Кеттлер одружується із царівною Анною, небогою Петра I, майбутньою імператрицею. 1756—1763: Семирічна війна. Російські війська плюндрують Пруссію і захоплюють Берлін. 1762: німецький принц Карл-Петер-Ульріх Гольшейн-Готторпський стає імператором Росії під іменем Петра III. Німецька династія Гольштейн-Готторпи утверджується як правлячий дім Росії. 1772—1795: Австрія, Пруссія і Росія разом здійснюють три поділи Речі Посполитої й ліквідують цю державу. 1795: до складу Росії входить німецькомовна Курляндія, внаслідок чого росіяни отримують контроль над усією Лівонією, якого домагалися 237 років від початку Лівонської війни. 1799—1815: російсько-німецький союз у Наполеонівських війнах. 1873: Союз трьох імператорів

Новітня доба

1914—1918: Перша Світова війна підтримка розвалу Російської імперії. 1918: визволення Литви, Курляндії, України 1939: пакт Молотова-Рібентропа, поділ Європи. 1939—1945: Друга Світова війна 1941—1945: Німецько-радянська війна 1945: окупація Німеччини. Зґвалтування під час окупації Німеччини, гоніння на німців 1949: поділ Німеччини: Німецька Демократична Республіка (підросійська) і Федеративна Республіка Німеччина (західна) 1989: падіння Берлінського муру; об'єднання Німеччини 1991: розвал СРСР 2014: російська агресія в Україні

Див. також Балтійські німці Російські німці Українські німці Українсько-німецькі відносини

Примітки

Бібліографія

Джерела Napiersky, K. E. Monumenta Livoniae antiquae. Riga-Dorpat-Leipzig, 1835—1847. Бантыш-Каменский, Н. Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 г.). Москва, 1896, Ч. 2 (Германия и Италия); 1897, Ч. 3 (Курляндия, Лифляндия…). Русско-ливонские акты, собранные К. Е. Напьерским. Санкт-Петербург, 1868. Советско-германские отношения от переговоров в Брест-Литовске до подписания Рапалльского договора. Сборник документов: в 2 т. Москва, 1968—1971.

Монографії David-Fox, Michael, Peter Holquist, and Alexander M. Martin, eds. Fascination and Enmity: Russia and Germany as Entangled Histories, 1914—1945 (U. of Pittsburgh Press; 2012) Dyck, Harvey L. Weimar Germany and Soviet Russia, 1926—1933 (1984) Geyer, Michael, and Sheila Fitzpatrick, eds. Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compared (Cambridge University Press, 2009). Haslam, Jonathan. «Soviet-German Relations and the Origins of the Second World War: The Jury is Still Out,» Journal of Modern History, 79 (1997), pp. 785–97 in JSTOR Jelavich, Barbara. St. Petersburg and Moscow: tsarist and Soviet foreign policy, 1814—1974 (1974). Kuklick, Bruce American Policy and the Division of Germany: The Clash with Russia over Reparations (Cornell U. Press, 1972) Laqueur, Walter. Russia and Germany (1965), covers what Russians and Germans thought of each other, 1860—1960. Leach, Barry A. German Strategy Against Russia, 1939-41 (Oxford: Clarendon Press, 1973) Lieven, Dominic. Russia against Napoleon: the battle for Europe, 1807 to 1814 (2009) Liulevicius, Vejas Gabriel. War on the Eastern Front: Culture, National Identity, and German Occupation in World War I (Cambridge University Press, 2000) Liulevicius, Vejas Gabriel. The German myth of the East: 1800 to the present (Oxford University Press, 2010) Naimark, Norman M. The Russians in Germany: A History of the Soviet Zone of Occupation, 1945—1949 (1997) Overy, Richard. The Dictators: Hitler's Germany and Stalin's Russia (2005) Roberts, Geoffrey. The Soviet Union and the Origins of the Second World War: Russo-German Relations and the Road to War, 1933-41 (1995) Schroeder, Paul W. The transformation of European politics, 1763—1848 (1994) detailed diplomatic history covering Prusia and Russia (and the other major powers) Shkandrij, Myroslav (2001). Russia and Ukraine: Literature and the Discourse of Empire from Napoleonic to Postcolonial Times. McGill-Queen's Press — MQUP. Stent, Angela. Russia and Germany Reborn (2000) on 1990s Taylor, A.J.P. The Struggle for Master in Europe: 1848—1918 (1954), a broad overview of the diplomacy of all the major powers Uldricks, Teddy J. «War, Politics and Memory: Russian Historians Reevaluate the Origins of World War II,» History and Memory 21#2 (2009), pp. 60–2 online; historiography Watt, Donald Cameron. How War Came: The Immediate Origins of the Second World War; 1938—1939 (1989), pp. 361–84, 447-61. Weinberg, Gerhard L. Germany and the Soviet Union 1939—1941 (1972) Williamson, Jr., Samuel R. and Ernest R. May. «An Identity of Opinion: Historians and July 1914,» Journal of Modern History, June 2007, Vol. 79 Issue 2, pp 335—387 in JSTOR Yoder, Jennifer A. «From Amity to Enmity: German-Russian Relations in the Post Cold War Period.» German Politics & Society 33#3 (2015): 49-69.

Посилання