Чесловас Каваляускас (20 липня 1923 — 20 лютого 1997) — литовський священник, богослов, поет, перекладач Біблії, в'язень Ґорлаґу, учасник Норильського повстання.
Життєпис Був висвячений на священника в 1946 після закінчення Каунаської духовної семінарії. Служив парафіяльним священником в Кельме, Жасляї та інших місцях.
У 1950 заарештований за антисовєцькі висловлювання і проведення релігійних служб для лісових братів, перебував в ув'язненнів таборах Норильська і Магадана.
Норильське повстання Навесні 1953 перебував в 1-й зоні Ґорлаґу («Ведмежий струмок»). Після оголошення страйку, 1 червня 1953 на прохання інших учасників повстання, литовців, разом з адвокатом Вацловасом Зубкевичюсом увійшов до групи для вироблення вимог страйкуючих із зазначенням причин припинення роботиВ джерелі: (Златкус Бронюс. «Восстанию предшествовала немалая подготовка». // О времени, о Норильске, о себе. кн. 7. М.: ПолиМЕдиа. 2005. с. 300.) опечатка Ч. Каваняускас. Проверено по оригиналу: Zlatkus Bronius. Ties 70-a paralele. // Norilsko Vičiai. Vilnius: Vyturys. 1992. s. 262.. Під час повстання написав вірш, що став гімном литовських повстанців Ґорлаґу: «У небі вітрянім Півночі Вітіс піднісся…». (Вітіс — це грізний могутній вершник, який переслідує ворога, одна з назв герба Литви)Макарова Алла. Норильское восстание. // О времени, о Норильске, о себе. кн. 6. М.: ПолиМЕдиа. 2005. с. 48.Косабова Галина. Послесловие. // О времени, о Норильске, о себе. кн. 8. М.: ПолиМЕдиа. 2006. с. 531.. Після повстання, скоріш за все, був етапований до Берлагу.
Після амністії У 1956 після амністії повернувся до Литви. Служив священником у таких містах, як Відукле, Расейняй, Дубінгяй, Вієвіс, Казокішкіс, Молетай, Йонішкіс (Молетського району), Езнас, Заслай, Кайшядорис.
У 1966–1967 — канцлер курії Кайшядориської єпархії. З 1994 викладав у Вищій катехізаційній школі в Кайшядориській єпархії, пізніше її керівник.
Творчість Полемізував з марксистською критикою релігії і церкви, екзистенціалізму, критикував теорії теософії і реінкарнації, статті публікував у підпіллі, після перебудови — і у відкритій пресі. Його цікавили сучасне богослов'я, інновації у фізиці і астрономії, в них він бачив свідоцтва Мудрості, сили і краси Творця. Листувався з фізиками і теологами з Німеччини, Польщі, Російської Федерації та Ізраїлю. Переклав з давньогрецької мови Новий Завіт (опублікований в 1972 в Бостоні і Мехіко, а нова уточнена редакція вийшла в 1988 році у Вільнюсі, до 2011 переклад витримав 42 видання в Литві і за кордоном), святоотцівські роботи (глави 1-7 «Історії церкви» Євсевія Кесарійського в 1993). Переклав з латинської деякі частини Старого Завіту («Пісня пісень» та інші) і деякі твори римської поезії (1982 і 2-е видання, 1987). З англійської та інших мов перекладав світську поезію. Переклади і оригінальні роботи характеризуються точністю думки, правильністю мови, динамізмом і звучністю.
Під його редакцією вийшли переклади документів Другого Ватиканського собору (спільно з М. Петкевичюсом, ред., 1968, друге видання 1994).
Ч. Каваляускас співпрацював з пресою («Nepriklausoma Lietuva» (Незалежна Литва), «Šiaurės Atėnai» (Північні Афіни), Католицький світ, «Šaltinis» (Джерело), «Наука і релігія»), брав участь в радіопередачах («Mažoji studija» (Маленька студія)).
Залишив богословські, біблістичні, філософські, сучасні «світські» статті і рукописи віршівVaclovas Aliulis. Česlovas Kavaliauskas. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. IX (Juocevičius-Khiva). — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006. 636 psl..
Нагороди 2001 — Лицарський хрест ордена Хреста Витязя (5-й ступінь), посмертно.
Праці Trumpas teologijos žodynas, 1992. Teologija šiandien, straipsnių rinkinys, 1995. Tarp fizikos ir teologijos, 1998. Pažadėtoji žemė, poezijos rinkinys, 2000. Teologas: jo siekiai ir ieškojimai, 2008. Iš kun. Česlovo Kavaliausko rankraščių, 2011 року. Eschatologija žmogui ir pasauliui 2012 m.; доповнена 2013 m.
Примітки
Література A. Buračas, A. Mozeris. Priespaudos metais skleidęs tiesą, Vilnius, 2002.