Вулиця Фу́рманська — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає проспект Свободи з вулицею Городоцькою.

Назва XVIII століття — 1871 рік — вулиця Капелюшніцка названа так, мабуть через те, що на початку вулиці розташовувалася низка салонів-ательє капелюхів, зокрема салон «Кімелія», адже капелюхи (головні убори) свідчили про соціальний стан його власника. 1871 — листопад 1941 роки — вулиця Фурманьска , назва походить від  — візник. Фурмани обслуговували клієнтів готелів та декількох заїжджих дворів, що розташовувалися у кінці вулиці. листопад 1941 — липень 1944 роки — Фурманштрассе, назва походить від  — візник). сучасна назва — вулиця Фурманська від липня 1944 року.

Забудова В архітектурному ансамблі вулиці Фурманської присутні класицизм та віденська сецесія. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення на вулиці Фурманській відсутні.

З непарного боку вулиці № 1 — в будинку за Польщі працювало ательє дамських капелюхів «Кімелія», перукарня Баруха АксельрадаKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 539.. Тут була синагога шинкарська або синагога «Гамельцор Гаісруелі» — синагога спілки рестораторів, офіціантів, власників кафеStow. «Hamelcor Haisrueli» we Lwowie // Chwila. — nr. 4220. — 1930. — 24 grudnia. — S. 13. . Нині тут перукарня, туристична агенція «Ельпіда» та піцерія «Карліто».

№ 1а — за Польщі в будинку містився торговельно-комісійний дім, перукарня Деманта й магазин тканин Дюрра.

№ 3 — на початку XX століття власником будинку була Сима ҐолдберґSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 213., а в будинку містився готель Менделя АуербахаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 112.. Нині тут міститься турагенція «Море турів».

№ 5 — на початку XX століття власником будинку був Лейзор Ґурвіц. На той час в будинку діяло єврейське товариство «Бес Леви» (керівник Мозес Лейбман)Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 79., а також працювала хлібопекарня Симона ГрубераSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 210.. У подвір'ї були дві синагоги: «Лікитай шаймес»Nadeslane // Chwila. — nr. 1492. — 1923. — 24 maja. — S. 6. та «Степінер Клойз»Zeev Fischer-Schein Besod Yesharim ve-Eda: pirkei ha-historiah vezikhronot min ha-gdullah be-kehillot Yisrael be-Galiziah — Lvov (In the Council of the Upright and in the Assembly: Chapters from the History and Memories of the Magnificence of the Jewish Communities in Galicia — L'viv) . — Bnei Braq, 1969. — P. 61, 110.. Нині тут книжковий магазин «Скарбниця», відкритий 1999 року. У грудні 2003 року він став першою у Львові книгарнею з вільним доступом до книжок Від 2004 року у внутрішньому подвір'ї будинку розташована артгалерея Ірини Вишинської. Також в будинку міститься хостел капсульного формату — антихостел «Форрест».

№ 7 — за Польщі в будинку містилися магазини тканин Мареля та ламп, скла і порцеляни Мольдау і Ляндау.

№ 9 — прибутковий будинок Германа Епштейна, споруджений у 1910-х рокахKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 102.. Архітектор споруди аналогічним чином надав споруді стримане оздоблення, але завдяки розташування будинку на повороті вулиці він влаштував еліптичний еркер, який розмістив ближче до лівого краю фасаду, а на той же відстані у правого краю влаштовані балкони, і таким чином фасад має асиметричну композицію. Будинок має прогресивні широкі віконні отвори і лише вікна у правого краю фасаду є вузькими у наслідок нестачі простору. Вузькі вікна влаштовані у еркері, що відповідає його скругленій формі. Перший поверх будинку має торгове призначення, і його прикрашає руст із квадрами під рваний камінь, над вікнами крамниць влаштовані картуші у стилі модерну. Між другим та третім поверхами влаштовані важкі картуші у стилі класицизму, а у віконних простінках у бароковій манері влаштовані лізени. Четвертий поверх для урізноманітнення фасаду відокремлений від інших карнизом, а по даху простягнувся аттик, який нині зберігся лише частково. Будинок має крила у яких, як і у головному крилі влаштовані парадні під'їзди, але із спрощеним оздобленням. У головному крилі вестибюлю оздоблений відповідно головному фасаду, а сходи вирішені у стилі пізнього модерну. Майданчики прикрашені двома видами кахлів європейського виробництва. В будинку містилося кравецьке ательє Ґєні ВурмKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 466, 558. та зернотрейдерська контора Йонаса РозенфельдаKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 608.. У міжвоєнний період тут містився гуртовий продаж галантереї, папіросних гільз та паперу Дінґотта, торгівля бакалійними товарами Віттельса і торгівля парфумами Бірнфельда. Нині в будинку містяться Львівське спеціалізоване управління «Бурвод» № 584 ТОВ «БК" Укрбурвод"», салон «Імперо Барберс» та крамниця кухонної техніки та органічних продуктів для здорового харчування «Карпаччіо».

№ 11 — за Польщі в будинку був готель «Бомбах»Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 571.. Нині цієї адреси не існує.

З парного боку вулиці № 2 — за Польщі в будинку була молочарня Беґляйтера. Нині цієї адреси також не існує.

№ 4 — на початку XX століття в будинку містилися ресторан Шимона КацаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 254., готель Абрама Мейзельса «Під золотим ведмедем»Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 331, 571..

№ 6 — за Польщі в будинку працювала хлібопекарня Пінкаса, а також діяла синагога «Хейн Вехесед Аґудас Єшурім»Niedoszła eksmisja Bożnicy. Wzburzenie w dzielnicy żydowskiej Lwowa // Chwila. — nr. 212. — 1935. — 15 maja. — S. 5. . Нині тут містяться салон одягу великих розмірів «Три кити» та ресторан «Бухара».

№ 14 — за Польщі в будинку кондитерська Берґа, від часів незалежності тут магазин навчальної іноземної літератури.

Примітки

Джерела

Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 6. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik siedmnasty, 1913. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 796 s.

Посилання