Густав Ломбард (; 10 квітня 1895, Пренцлау — 18 вересня 1992, Мюльдорф) — німецький воєначальник, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія 1 квітня 1933 року вступив в НСДАП (квиток № 2 649 630), 1 травня — в СС (посвідчення № 185 023).
1 березня 1940 року вступив в частини посилення СС. З 6 грудня 1940 року — командир 1-го ескадрону 1-го кавалерійського полку СС «Мертва голова».
Учасник Німецько-радянської війни. З 18 серпня 1941 року — командир 1-го кавалерійського полку СС «Мертва голова» (з 1 вересня 1941 року — 1-й кавалерійський полк СС). З березня 1942 року — командир кавалерійської бригади СС, яка 19 квітня 1943 року була розгорнута в дивізію. На цій посаді взяв участь у Могильовській конференції стосовно «боротьби з бандами».
З 18 жовтня по 6 грудня 1943 року командував гренадерською бригадою військ СС (італійською № 1). З 14 квітня по 1 липня 1944 року — командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гаєр», з 14 липня по 23 серпня — 12-ї навчальної дивізії (Сілезія), з 23 серпня по 1 вересня — 6-ї гірськострілецької дивізії СС «Норд», з 28 вересня по 1 жовтня — 23-ї гірськострілецької дивізії військ СС «Кама» (хорватська № 2). 1 жовтня 1944 року призначений командиром 31-ї добровольчої гренадерської дивізії СС «Богемія і Моравія». У квітні 1945 року замінений Августом-Вільгельмом Трабандтом.
9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Кенігреці (Чехословаччина). Утримувався в різних в'язницях і таборах. 6 липня 1948 року військовим трибуналом військ МВС Поліської області засуджений до 25 років таборів. 10 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання
Шарфюрер СС (21 листопада 1933) Обершарфюрер СС (15 липня 1934) Унтерштурмфюрер СС (15 вересня 1935) Оберштурмфюрер СС (13 вересня 1936) Гауптштурмфюрер СС (11 вересня 1938) Гауптштурмфюрер резерву військ СС (1 березня 1940) Штурмбаннфюрер резерву військ СС (21 червня 1941) Оберштурмбаннфюрер резерву військ СС (16 березня 1942) Штандартенфюрер резерву військ СС (30 січня 1943) Оберфюрер СС (12 березня 1944) Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (20 квітня 1945)
Нагороди
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті Спортивний знак СА в сріблі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Німецький хрест в золоті (11 лютого 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (10 березня 1943) Німецький кінний знак в сріблі (23 березня 1943) Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в сріблі (лютий 1945)
Література
Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0 Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7 Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5