Наріжна Арсенальна вежа () — найпівнічніша та наймасивніша вежа Московського Кремля. Побудована в 1492 році італійським архітектором . Вежа завершувала оборонну лінію з боку Красної площі і контролювала переправу через річку Неглинну до Торгу.
Наприкінці XVII століття споруда отримала архітектурне завершення у вигляді восьмигранного шатра з ажурним шатриком і флюгером. Має 16 граней і стіни товщиною 4 метри. Разом з іншими кремлівськими будівлями вежа постраждала під час Вітчизняної війни 1812 року, після чого була відновлена архітектором Йосипом Бове. Відтоді Наріжну Арсенальну вежу багато разів реставрували.
Архітектура вежі Підмурівком Наріжної Арсенальної вежі є 16-гранний корпус циліндричної форми з розтрубами. Вузькі площини граней не мали практичного застосування, проте робили зовнішній вигляд вежі стрункішим і підкреслювали її вертикальність.
Внизу циліндра розташовується білокам'яний цоколь і пояс. Товщина мурів нижнього об'єму досягає чотирьох метрів. У сучасній літературі іноді вказується 18 граней, однак це не підтверджується історичними кресленнями з архівів Музеїв Кремля. Верхня частина складається з двох ярусів — нижнього круглого і верхнього восьмигранного. Вежа обладнана спареними машикулями, закладеними наприкінці XVII століття, і прикрашена парапетом з ширинками. Зрізане шатро на кожній стороні має по два ряди вікон, декорованих колонами і фронтонами. Завершенням вежі служить восьмигранний шатрик, покритий черепицею і увінчаний коронкою, яблуком і флюгером. Кріпосна споруда має гладкі зовнішні стіни та напівциркульні вікна. Маючи потужний об'єм і чіткі лінії, вежа є витвором монументального мистецтва. Суворий зовнішній вигляд споруди підкреслює видимий контраст з багатьма елементами архітектурного ансамблю Кремля.
Внутрішня будова Простір нижнього об'єму вежі розділено надвоє сферичними склепіннями. У верхній частині споруди відсутні помости, що раніше розділяли її на яруси.
Розміри На початку XX століття історик Бартенєв зафіксував наступні розміри вежі: висота — 29 сажнів, число поверхів — п'ять, периметр основи — 24, висота нижньої частини — 15, висота верхньої частини — 14 сажнів. На 2018 рік висота Наріжної Арсенальної вежі становить 60,2 м.
Література
Александров Ю. Н. Красная площадь. — М.: Московский рабочий, 1987. Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. Кн. 1. Исторический очерк кремлёвских укреплений.. — М.: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с. Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — М., 1997. Бродский Б. И. Сердце Родины — Кремль. — М.: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-85200-036-1. Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с. Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с. Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз. Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв.. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1. Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6. Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7. Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз. Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз. Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3. Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2. Осетров Е. И. Мое открытие Москвы: Рассказы о столице.. — М.: Московский рабочий, 1987. — 302 с. — 100 000 экз. Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6. Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XVи первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв.. — М., 1981. Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы: Курс лекций, читанных в Имп. Моск. археол. ин-те им. императора Николая II-го в 1912-13 годах. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — 493 с. Снегирёв В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз. Сытин П. В. Из истории Московских улиц. — М.: Рипол Классик, 2013. — 848 с. Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6. Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — 334 с.
Примітки
Посилання Официальный сайт Московского Кремля