Наріжна Арсенальна вежа () — найпівнічніша та наймасивніша вежа Московського Кремля. Побудована в 1492 році італійським архітектором . Вежа завершувала оборонну лінію з боку Красної площі і контролювала переправу через річку Неглинну до Торгу.

Наприкінці XVII століття споруда отримала архітектурне завершення у вигляді восьмигранного шатра з ажурним шатриком і флюгером. Має 16 граней і стіни товщиною 4 метри. Разом з іншими кремлівськими будівлями вежа постраждала під час Вітчизняної війни 1812 року, після чого була відновлена ​​архітектором Йосипом Бове. Відтоді Наріжну Арсенальну вежу багато разів реставрували.

Архітектура вежі Підмурівком Наріжної Арсенальної вежі є 16-гранний корпус циліндричної форми з розтрубами. Вузькі площини граней не мали практичного застосування, проте робили зовнішній вигляд вежі стрункішим і підкреслювали її вертикальність.

Внизу циліндра розташовується білокам'яний цоколь і пояс. Товщина мурів нижнього об'єму досягає чотирьох метрів. У сучасній літературі іноді вказується 18 граней, однак це не підтверджується історичними кресленнями з архівів Музеїв Кремля. Верхня частина складається з двох ярусів — нижнього круглого і верхнього восьмигранного. Вежа обладнана спареними машикулями, закладеними наприкінці XVII століття, і прикрашена парапетом з ширинками. Зрізане шатро на кожній стороні має по два ряди вікон, декорованих колонами і фронтонами. Завершенням вежі служить восьмигранний шатрик, покритий черепицею і увінчаний коронкою, яблуком і флюгером. Кріпосна споруда має гладкі зовнішні стіни та напівциркульні вікна. Маючи потужний об'єм і чіткі лінії, вежа є витвором монументального мистецтва. Суворий зовнішній вигляд споруди підкреслює видимий контраст з багатьма елементами архітектурного ансамблю Кремля.

Внутрішня будова Простір нижнього об'єму вежі розділено надвоє сферичними склепіннями. У верхній частині споруди відсутні помости, що раніше розділяли її на яруси.

Розміри На початку XX століття історик Бартенєв зафіксував наступні розміри вежі: висота — 29 сажнів, число поверхів — п'ять, периметр основи — 24, висота нижньої частини — 15, висота верхньої частини — 14 сажнів. На 2018 рік висота Наріжної Арсенальної вежі становить 60,2 м.

Література

Александров Ю. Н. Красная площадь. — М.: Московский рабочий, 1987. Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. Кн. 1. Исторический очерк кремлёвских укреплений.. — М.: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с. Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — М., 1997. Бродский Б. И. Сердце Родины — Кремль. — М.: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-85200-036-1. Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с. Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с. Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз. Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв.. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1. Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6. Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7. Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз. Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз. Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3. Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2. Осетров Е. И. Мое открытие Москвы: Рассказы о столице.. — М.: Московский рабочий, 1987. — 302 с. — 100 000 экз. Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6. Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XVи первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв.. — М., 1981. Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы: Курс лекций, читанных в Имп. Моск. археол. ин-те им. императора Николая II-го в 1912-13 годах. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — 493 с. Снегирёв В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз. Сытин П. В. Из истории Московских улиц. — М.: Рипол Классик, 2013. — 848 с. Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6. Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — 334 с.

Примітки

Посилання Официальный сайт Московского Кремля