Ігор Михайлович Куліш ( 27 червня 1964, Ворошиловград, УРСР) — радянський, російський та болгарський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря. Протягом 8 років тренував воротарів софійського «Левські». Також має болгарське громадянство

Життєпис З 13-річного віку займався футболом у «Кубані»Игор Кулиш за «На ринга»: Левскар съм, но ЦСКА ще стане шампион. У 1981 році провів 13 матчів за новоросійський «Цемент». З 1982 по 1983 рік перебував у складі «Кубані», однак на поле не виходив, оскільки був дублером Володимира Пільгуя. У сезоні 1984 року перебував у заявці ворошиловградської «Зорі». У сезоні 1987 року спочатку виступав за майкопську «Дружбу», потім повернувся в «Кубань» де й дограв сезон, провів 5 поєдинки, в яких пропустив 3 м'ячі, став чемпіоном РРФСРНАСЛЕДИЕ-1987 .

У 1988 році зіграв за «Кубань» 27 матчів у першостіНАСЛЕДИЕ-1988 та 2 поєдинки (пропустив 1 м'яч) провів у Кубку СРСРПротоколы кубка 1988—1989 «Кубань» . У 1989 році знову виступав за «Дружбу», взяв участь в 25 матчах команди.

У 1990 році на запрошення Івана Вутова перебрався в «Чорноморець» (Бургас). Однак трансфер основного гравця Любомира Шейтанова зірвався, через що Ігор Куліш зіграв за «Чорноморець» лише 1 матч. Згодом його відправили в оренду до «Слинчев Бряг», де зіграв 31 матч в групі Б й був стабільним гравцем основного складу. У сезоні 1991/92 років захищав кольори пловдивського «Ботева», в складі якого зіграв 15 матчів у Вищій лізі Болгарії, ще 2 поєдинки провів у Кубку ІнтертотоBultras – участие в Интертото . Проте Ігор був незадоволений своїм статусом і вирішив перебратися до принципового суперника «Ботева», «Локомотив». Але за «локомотивів» грав рідко, оскільки основним воротарем залишався Васко Васильєв. У сезоні 1993/94 років виступав за «Септемврі» (Софія).

За допомогою Йордана Стойкова переїхав спочатку до кенійського «Аласкан», а потім — танзанійського «Малінді». Разом з «Малінді» вигравав Кубок та Суперкубок країни. Футбольну кар'єру завершив у «Спартак» (Варна).

Кар'єра тренера По завершенні кар'єри гравця залишився в «Спартаку» тренером воротарів. На аналогічній посаді працював в «Славії» (Софія), «Локомотиві» (Пловдив), «Вітоші» (Бистриця), а також в юнацькій та молодіжній збірній Болгарії.

Особисте життя Старша донька Юлія одружена з вокалістом групи D2 Деяном Каменовим.

Досягнення Чемпіонат РРФСР Чемпіон (1): 1987

Примітки

Посилання Профіль на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті playersfootball.ru Профіль тренера на сайті transfermarkt.com