Ганна Леонідівна Варпаховська (. 11 червня 1949 року, Магадан, Російська РФСР, СРСР) — російська радянська акторка театру і кіно, Заслужена артистка Російської РФСР (1987). Дочка Леоніда Варпаховського.
Біографія У 1971 році закінчила з відзнакою Вище театральне училище ім. Бориса Щукіна при Театрі імені Є. Вахтангова і була прийнята до трупи Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського, де пропрацювала до 1994 року. У 1994 році емігрувала до Канади в Монреаль, де створила разом з режисером Г. Зіскіним російський театр імені Леоніда Варпаховського. З 2006 року і дотепер грає у виставах в театрі російської драми імені Лесі Українки в Києві. У 2013—2016 роках співпрацювала з київським театром «Актор». За роки роботи в театрі нею зіграно багато ролей класичного російського і західного репертуару, а також багато ролей в сучасних п'єсах.
Роботи Ганни Варпаховської були високо оцінені глядачами і критикою. За її заслуги в галузі радянського театрального мистецтва Президія Верховної Ради Російської РРФСР Указом від 8 вересня 1987 року присвоїла їй звання «Заслужений артист РРФСР».
Знялася в двадцяти телефільмах. У 1979 році на Дев'ятому Фестивалі молодих кінематографістів Мосфільму стала лауреатом за роль Лізи у фільмі режисера Алли Сурикової «Суєта суєт».
У 1995 році разом з режисером Григорієм Зіскіним заснувала єдиний професійний російськомовний сценічний майданчик — Російський драматичний театр імені Л. Варпаховського у Монреалі, Канада, здійснює свої постановки для жителів Канади і США. У театрі працюють професійні актори, які живуть на північноамериканському континенті, а також актори, запрошені з Росії.
Наприкінці 2010-х років переїхала до Києва, де стала працювати у театрі ім. Лесі Українки. Отримала посвідку на проживання в Україні. Також знімалась в документальному проекті «Речдок» на телеканалі Інтер.
Особисте життя Перший чоловік — Борис Федорович Сморчков, радянський і російський актор.
Чоловік — Володимир Сергійович Колеров, двоє дітей.
Творчість
Ролі в театрі
Театр драми імені Станіславського
Міліца, «Мелодія для павича» Освальда Заградника Луїза Міллер, «Підступність і любов» Шиллера Таня, «Прощання в червні» Вампілова Глафіра, «Вовки і вівці» Олександра Островського (премія за жіночу роль, 1976 рік) Олена, «Перевізник» Єжи Шанявського Лізавета, «Новосілля в старому будинку» Кравцова Ванда, «Матуся Анета» Кіріцеску Ельза, «Чорт» Ференца Мольнара Саша, «Живий труп» Льва Толстого Ірена, «Брись, кістлява, брись» Саулюса Шальтяніса Гена, «Веселка взимку» Михайла Рощина Добра чарівниця, «Вставай, красуня, прокинься» Соколової Хтось, «Жіночий стіл у мисливському залі» Віктора Мережка Людмила, «Постояльці» Максима Горького Фрейлен Бюрстнер і Ліні, «Процес» Франца Кафки Горбушина, «Шановні громадяни» Михайла Зощенко Смельская, «Таланти і шанувальники» Олександра Островського Елеонора, «Танго» Славомира Мрожека (премія за жіночу роль на Четвертому Фестивалі польської драматургії в СРСР
Російський театр імені Варпаховського
Наталія Степанівна, «Пропозиція» Антона Чехова Попова, «Ведмідь» Чехова Москальова «Дядечків сон» Федора Достоєвського Віра, «Лавка» Олександра Гельмана Вона, «Принади зради» Валентина Красногорова Наталя Павлівна, «Граф Нулін» Олександра Пушкіна Мурзавецкая, «Вовки і вівці» Олександра Островського Матильда, «Якщо все не так» Брікера та Ласега Місіс Брокелес, «Остання Любов» Мухарьямова за однойменним оповіданням Ісаака Зінгера Христина, «Чотири доводи на користь шлюбу» Річарда Баера Люсі, «Мільярд для спадкоємців» Шено Сюзетта, «Сімейна вечеря» Камолетті Елеонора, «Антипьеса для антипубліки» Жаміака Люсіль, Бабине літо
Спільні постановки Російського театру імені Л. Варпаховського з театром російської драми імені Лесі Українки
Люсіль, «Бабине літо» Менчелла Москальова, «Дядечків сон» Федора Достоєвського Сюзетта «Сімейна вечеря» Камолетті Едда «Прощальне танго» Альдо Ніколаї Марго «Спасибі, Марго!» Мухарьямова Циля «Наша кухня» Асі Котляр Ольга «Іграшка для мами» Альдо Ніколаї
Фільмографія
— Ходіння по муках — Ладникова — Суєта суєт — Ліза — Екіпаж — пасажирка-американка — Жарт?! — Галина Дмитрівна — Будьте моїм чоловіком — курортниця-сусідка — Брелок з секретом — епізод — Вітя Глушаков — друг апачів — Ірина Василівна 1984 — Осине гніздо (фільм-спектакль) — Ванда 1988 — Новосілля в старому будинку (фільм-спектакль) — Лізавета 1991 — Чорнобиль: Останнє попередження (телефільм, США, СРСР) — перекладачка МихайлаГорбачова — Ідеальна пара — 7-а серія — Алла Терентіївна 2014 — Вітряна жінка (Росія, Україна) — Марія Володимирівна Суркова 2014 — Диво за розкладом (Україна) — Белла Давидівна Гольдман 2016 — Схід—Захід (Росія, Україна, Туреччина) — Ольга Павлівна 2018 — Схід—Захід-2 (Росія, Україна, Туреччина) — Ольга Павлівна 2018 — Людина без серця (Україна) — Софія 2018—2020 — Речдок. Особливий випадок/Особиста справа (Україна) — Алла Матвіївна
Нагороди та звання
Орден Дружби (3 серпня 2010 року, Росія) — за великий внесок у розвиток і зміцнення російсько-канадських культурних зв'язків. Заслужена артистка РРФСР (8 вересня 1987 року) — за заслуги в галузі радянського театрального мистецтва.
Примітки
Посилання Театр імені Л. Варпаховського