Валентина Іванівна Наумич (Василенко) (8 січня 1942 — 17 липня 1998) — українська поетеса, член Національної спілки письменників України, просвітянка, поетеса Чорнобильської зониНемченко Іван МУЗИЧНИЙ СВІТ ПОЕЗІЇ ВАЛЕНТИНИ НАУМИЧ.
Життєпис Народилася 8 січня 1942 року в селі Зубівщина Коростенського району Житомирської області в сім'ї селянОлексюк О. В. Невмирущий голос поетеси // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 128—133.. Перший вірш написала у шостому класі. Закінчила Малозубівщанську середню школу, Чернівецький кооперативний технікум, у 1967 році — Львівський торгово-економічний інститутВидання херсонської філії видавництва «Просвіта». Наумич Валентина. Працювала у Таджикистані старшим інженером-економістом на шовковому комбінаті. У 1972 року повернулася до Коростеня. Чорнобильська трагедія змусила її, з підірваним здоров'ям, у 1991 році покинути рідне місто і переїхати в Херсон. Друкувалася в місцевій, обласній та республіканській пресі, в альманасі «Степ», канадському журналі «Промінь». Перша книжка «Є життя — лиш одне, без повтору…» побачила світ у 1993 році. У 1996 р. видала збірку поезії «Голос журби», а також поему про гетьмана Івана Мазепу «Пісня волі над сивим Дніпром». Часто у своїй ліриці зверталася до шевченківської творчості («Благослови, пророче!», «Чеченські акорди»).
Авторка 10 поетичних книг, була прийнята до лав Національної спілки письменників України (посмертно).
В її творчості — одвічні людські цінності: материнство, кохання, любов до рідної землі, та, читаючи вірші Валентини Іванівни на чорнобильську тематику, відчуваєш, що у них і біль, і зажура, і гіркі душевні сльози.
Автор поезії Голос журби: поезії / післямова М. Братана. — Херсон: Просвіта, 1996. — 35 с. Є життя — лиш одне, без повтору… : вірші / ред. М. Братан; худож. С. Курак. — Херсон: Просвіта, 1993. — 56 с.Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського До калини на запросини: поезії / ред. М. Братан; худож. ред. В. Жураківський; коректор I. Плоткіна. — Херсон, 1997. — 26 с. Мелодії долини голубої: поезії / ред. М. Братан; худож. I. Драч. — Херсон, 1997. — 28 с. Подих струни: поезії / ред. М. Братан. — Херсон, 1997. — 47 с. Пісня волі над сивим Дніпром. — Херсон, 1997. — 26 с. Срібні луни: вірші / ред. М. Братан. — Херсон: Просвіта, 1997. — 20 с. Вірші // Степ. — Херсон, 2012. — № 21. — С. 97, 98, 100—101. Твори для дітей Абетка: вірші: для дошк. і молод. шк. віку. — Херсон, 1997. — 16 с. Ой, сердитий наш гусак: вірші для малят. — Херсон, 1996. — 19 с. Вірші // Малючок Степовичок: антол. дит. л-ри Херсонщини / упоряд. А.Крат. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 42-44.
Література Братан М. Замість післямови / М. Братан // Наумич В. Голос журби: поезії. — Херсон: Просвіта, 1996. — С. 34 Братан М. Пам'яті Валентини: вірш / М. Братан // Савченко К. Я — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. — Херсон: Айлант, 2000. — С.19. Каляка, М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони) [Текст] // Каляка М. М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — Київ — Херсон: Просвіта, 2012. — С. 5-13. Каляка, М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони) [Текст] // Вісник Чорнобиля. — 2010. — 6 берез. Наумич, Василь. Знеболене важкою хворобою серце надихалось творчою наснагою від природної краси [Текст] // Валентина Наумич. Сльоза України. — Херсон ; Київ: Просвіта, 2018. — С.11-14. Нижеголенко Валентина. Лебідко: вірш / В. Нижеголенко / Савченко К. Я — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. — Херсон: Айлант, 2000. — С.21. Олексюк, Олег. Її творчість наснажує [Текст] / Олег Олексюк // Культура і життя. — 2018. — № 31. — 3 серпня. — (Пам'ять) Олексюк О. В. Невмирущий голос поетеси // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 128—133. Плоткіна Ізабелла. Є земля, що покличе, як мати / І. Плоткіна // Наддніпрянська правда. — 1994. — 23 квітня. — С. 4. Савченко Катерина. Я — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. — Херсон: Айлант, 2000. — 28 с. Савченко, К. Я точка вічності і часу…[Текст] // Джерела. — 2002. — № 5. — 14 березня. — (Письменники Херсонщини) Федоровська Лада. Життя стривожений акорд / Л. Федоровська // Наддніпрянська правда. — 1996. — 17 серпня. — С.2. Чижевська, Наталія. Невідома відома коростенка [Текст] /Наталія Чижевська // Іскоростень. — 2017. -№ 1. — 6 січня
Примітки
Інтернет-джерела Наумич Валентина Валентина Наумич — сльоза України Її творчість наснажує Валентина Наумич. Пригоди природи Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони) Немченко Іван Васильович про Валентину Наумич Олексюк О. В. Невмирущий голос поетеси Іван Васильович Немченко МУЗИЧНИЙ СВІТ ПОЕЗІЇ ВАЛЕНТИНИ НАУМИЧ Каляка М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони)