Микола Федорович Михайлов ( , село Лужніци, Санкт-Петербурзька губернія — 1969, Ленінград) — радянський театральний актор, режисер і педагог, народний артист РРФСР.
Біографія Микола Федорович Михайлов народився 20 ноября (3) грудня 1902 року в селі Лужніци Петербурзької губернії. У 1919—1921 роках навчався в Санкт-Петербурзькому (Ленінградському) інституті шляхів сполучення.
У 1920—1925 роках був актором Великого драматичного театру в Петрограді. У 1924—1926 роках навчався в Інституті сценічних мистецтв у Петрограді.
У 1925—1930 роках грав у Ленінградському ТЮГу (зараз Театр юних глядачів імені Брянцева). У 1930 році в групі з п'яти добровольців-тюгівців (Агаронова, Воронкова, Стратілатов, Мокшанов і Михайлов) поїхав до Новосибірська організовувати Крайовий Західно-Сибірський дитячий театр. У 1935—1938 роках працював художнім керівником створеного Новосибірського ТЮГу (зараз Глобус), вважається засновником театру.
У 1932 році організував Ленінградський обласний дитячий театр.
У 1938—1966 роках був актором і режисером Новосибірського державного академічного театру «Червоний факел». У 1945—1948 роках — головний режисер театру «Червоний факел» та художній керівник Новосибірського театрального училища.
У 1966—1969 роках викладав у рідному Ленінградському державному інституті сценічного мистецтва і грав у Великому драматичному театрі в Ленінграді.
Знімався в кіно («Ми з Семиріччя», 1958).
Помер у 1969 році, похований на Північному кладовищі Санкт-Петербурга разом з дружиною Оленою Агароновою.
Родина
Дружина — акторка Олена Герасимовна Агаронова (1903—1985), народна артистка РРФСР.
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР (16.05.1945). Народний артист РРФСР (5.11.1953).
Роботи в театрі
Актор
— «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова — Чацький — «Зикови» Максима Горького — Антіпа Зиков — «Собака на сіні» Лопе де Вега — Теодоро — «Чайка» Антона Чехова — Тригорін — «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Гамлет — «Яків Богомолов» Максима Горького — Яків Богомолов «Хлопець з нашого міста» — Луконін «Щастя» Петра Павленка — Воропаєв «Глибока розвідка» Олександра Крона — Майоров «Лисиця і виноград» Фігейреду — Езоп «Милий брехун» Кілті — Шоу
Режисер
Новосибірський ТЮГ
— «Гвинтівка № 492116» Олександра Крона «Тимошкін рудник» — «Аул Гідже» Миколи Шестакова «Бойове ланка» Якова Задихіна — «Ми та інші» Л. Бочина — «Молодий пласт» Л. Бочина — «Музыкантская команда» Д. Деля «Синій птах» М. Метерлінка — «Серьожа Стрільцов» В. Любимової «Дубровський» М. Каткова за повістю Олександра Пушкіна — «Арсен» С. Шаншіашвілі «Правда» Олександра Корнійчука
«Червоний факел»
— «Одруження Фігаро» Бомарше — «Російське питання» К. Симонова — «Остання жертва» О. Островського — «Два табори» Л. Якобсона — «Не називаючи прізвищ» Мінко — «Світла» В. Лаврентьєва — «Іван Буданцев» В. Лаврентьєва — «Оптимістична трагедія» Вс. Вишневського — «Битва в дорозі» Г. Ніколаєвої
Пам'ять
Меморіальна дошка в Новосибірську, за місцем його проживання. Розміщена на житловому будинку по Радянській вулиці, 20 з боку вулиці Орджонікідзе.
Література
История города: Новониколаевск-Новосибирск (исторические очерки). T. I. Новосибирск, 2005. Издательский дом «Историческое наследие Сибири». С. 649—722.
Примітки
Посилання