«Зірка» () — радянський чорно-білий фільм, знятий на кіностудії «Ленфільм» в 1949 році режисером Олександром Івановим за однойменною повістю Еммануїла Казакевича.

Сюжет Командуванню однієї з радянських дивізій стає відомо про передбачуваний контрудар противника. Розвідники, спрямовані у ворожий тил для уточнення даних, не повернулися. Нову групу із семи розвідників, позивний «Зірка», очолює лейтенант Травкін. Повертаючись після виконання завдання, група раптово зустрічається з німецьким загоном. Пославши одного з розвідників з донесенням, лейтенант Травкін з товаришами вступає в смертельну сутичку з ворогом…

В ролях

Анатолій Вербицький — лейтенант Травкін, командир групи Олексій Покровський — лейтенант Мещеряков, замполіт Ірина Радченко — Катя Сімакова, радистка Лідія Сухаревська — радистка Тетяна Улибишева Олег Жаков — полковник Сербиченко Олександр Хлопотов — полковник Ковальов Мовсун Санані — полковник Алієв, начальник штабу дивізії (в титрах фільму — Сан-Ані) Микола Крючков — сержант Мамочкін Василь Меркур'єв — старшина Аніканов Павло Волков — розвідник Володимир Марьєв — розвідник М. Степанов — Бражников, розвідник Ю. Абіх — Юра Голубовський, розвідник B титрах не зазначені: Никодим Гіппіус — епізод Сергій Карновіч-Валуа — полонений обер-фельдфебель Віллібальд-Ернст Беннеке Віктор Кулаков — начальник дивізійної розвідки Георгій Сатіні — капітан Дегтярьов Лев Степанов — німець Євген Тетерін — німецький генерал Андрій Файт — Вернер Володимир Чобур — старший лейтенант

Знімальна група

Сценарій — Павла Фурманського за повістю Еммануїла Казакевича Режисер-постановник — Олександр Іванов Режисери — Павло Арманд, Йосип Гіндін Оператори — Володимир Рапопорт, Сергій Іванов Композитор — Венедикт Пушков Художник — Семен Малкін Звукооператор — Лев Вальтер Директор картини — Йосип Поляков

Цікаві факти

Показ загибелі розвідників у фільмі йшов врозріз з вимогами мистецтва післявоєнних років, фільм був заборонений і залишився на полицях кіносховища в Білих Стовпах під Москвою. Глядачі побачили картину в 1953 році. В реальності група прототипу Лейтенанта Травкіна — Миколи Кириловича Ткаченка вціліла і сам він благополучно дожив до похилого віку. Прототип лейтенанта Мещерякова — Іван Мещеряков — Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Червоного Прапора, Вітчизняної війни I і II ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», двома медалями «За бойові заслуги», багатьма іншими. Удостоєний нагород Чехословаччини і Польщі. Почесний громадянин міста Яремча Івано-Франківської області. Ось що говорив Микола Крючков після зйомок фільму:

У цьому фільмі Сталіну не сподобалося, що мій герой — сержант Мамочкін — перед тим, як підірвати себе, говорить «Ось так», а не «За Сталіна». І картину заборонили…

Після перегляду картини Сталіну не сподобалося, що наприкінці всі герої помирають. Він сказав — «Фільм відмінний, кінець перезняти. Герої не можуть померти». У фільмі персонаж Андрія Файту носить неіснуюче звання «унтергруппенштурмфюрер». У повісті Ем. Казакевича він названий капітаном, що відповідає званню гауптштурмфюрера у військах СС.

Див. також Зірка (фільм, 2002)

Посилання «Зірка» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»