Василенко Матвій Іванович ( 13 (25) листопада 1888, Полтавська губернія, Російська імперія — 1 липня 1937, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, комкор (1935).
Біографія Українець, уродженець села Підставки Борковської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії. Народився у селянській родині. Закінчив гімназію, навчався у Казанському університеті. У 1909 році закінчив Тифліське військове училище, із того ж року — молодший офіцер Ахалцихського піхотного полку. Із 1912 року — поручик, командир роти.
Перша світова і громадянська війни Учасник Першої світової війни. Дослужився до штабс-капітана. Після Лютневої революції 1917 року був обраний членом виконавчого комітету 5-ї армії Північного фронту. Після Жовтневого перевороту перейшов на бік білогвардійців, воював у армії Колчака.
Із 1919 року — в Червоній армії. Був командиром бригади та начальником штабу Експедиційного корпусу на Південному фронті. Із червня 1919 року — начальник 40-ї стрілецької дивізії. Із 19 грудня 1919 року — командувач 11-ї армії під Астраханню. Із 5 квітня 1920 року — командувач 9-ї Кубанської армії, брав участь у захопленні Азербайджану. Із 26 липня 1920 року — знову командувач 11-ї армії. Із 26 вересня по 5 листопада 1920 року командував 14-ю армією проти Армії УНР.
Міжвоєнний період Після громадянської війни Василенко командував 45-ю стрілецькою дивізією (до 1929), 9-м стрілецьким корпусом (1929—1930), 17-м стрілецьким корпусом (1930—1931). У 1931—1935 роках — інспектор РСЧА. Із 1935 року — заступник командувача Уральського військового округу, член Військової ради при народному комісаріаті оборони СРСР.
Репресії та реабілітація Заарештований 1 березня 1937 року. Розстріляний за участь у «військово-фашистській змові» за особистою санкцією Сталіна, Кагановича і Ворошилова.
Реабілітований у 1956 році.
Нагороди Орден Червоного прапора (1924) Орден Трудового червоного прапора Закавказької РФСР (1933) Орден Червоної зірки (1933) Почесна нагородна зброя із грамотою від ГПУ УСРР Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1916)
Примітки
Література Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. Лаппо Д. Д. В красно-белом отсвете трагедии. Воронежская губерния (1917—1920 гг.) — Воронеж: Центрально-Черноземное книжное издательство, 1993. — с. 205—207.
Сухоруков В. Т. XI армия в боях на Северном Кавказе и Нижней Волге 1918—1920 гг. — М., 1961. Кадишев А. Б. Интервенция и гражданская война в Закавказье. — М., 1960. Сувениров О. Ф. Трагедия РККА 1937—1938 гг. — М.: ТЕРРА, 1998. — 528 с. — ISBN 5-300-02220-9
Посилання
О сорок пятой: материалы из истории 45-й волынской краснознаменной дивизии: X годовщина РККА, 1918—1928. — Киев, 1928. http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-generaly?id=1424