3-тя кавалерійська дивізія () була частиною рейхсверу, збройних сил Німеччини за часів Веймарської республіки.
За умовами Версальського мирного договоруДопускалося 18 кавалерійських полків проти лише 21 піхотного та 7 артилерійських полків в Рейхсвері було реорганізовано три суто кавалерійські дивізії, кожна з шести кавалерійських полків. Кавалерія була озброєна гвинтівками Karabiner 98В і легкими кулеметамиvgl. Klaus C. Richter: Zur Geschichte der deutschen Kavallerie. In: Cord Schwier (Hrsg.): „...und die Aufklärer sind immer dabei...“. 2. Auflage. Vrage, Munster 2005, ISBN 3-00-013145-0, S. 49..
Вона складалася з 6 кавалерійських полків, 13-го (прусського), 14-го, 15-го, 16-го та 17-го (баварського) та 18-го (саксонського) кавалерійського полків. Спочатку штаб дивізії був розміщений у Касселі, а з 13 травня 1925 року у Веймарі.
Командирами дивізії були: генерал-лейтенант Генріх фон Гофманн (1 червня 1920 — 1 жовтня 1920) генерал-лейтенант Йоганнес Кох (1 жовтня 1920 — 16 липня 1921) генерал-лейтенант Егінгард Ешборн (16 червня 1921 — 30 вересня 1923) генерал кінноти Пауль Гаазе (1 жовтня 1923 — 28 лютого 1926) генерал-лейтенант Ганс фон Фірек (1 березня 1926 — 1 березня 1929) генерал-лейтенант барон Курт фон Гінант (1 березня 1929 — 1 листопада 1931) генерал-майор Вільгельм Кнохенгауер (1 листопада 1931 — 1 грудня 1933) генерал-лейтенант Максиміліан фон Вайкс (1 грудня 1933 — 15 жовтня 1935)
Вона була підпорядкована Gruppenkommando 2 / Wehrkreiskommando VI.
Примітки