Артур Вернер (; , Берлин — , Берлин) — німецький інженер. Перший обер-бургомістр Берліна після Другої світової війни.
Отримавши атестат зрілості в 1898 році Він вивчав юриспруденцію в Берлінському університеті, потім перевівся у Вищу технічну школу в Шарлоттенбурзі. У 1907 році отримав диплом інженера і відкрив приватну технічну школу. У 1912 році він захистив дисертацію у Вищій технічній школі в Данцігу (Гданська політехніка). Брав участь у Першій світовій війні, отримав важке поранення в 1916 році. У січні-листопаді 1932 року перебував у НСРПН. У 1942 році був змушений закрити свою школу і відмовитися від викладацької роботи через те, що навчав євреїв.
17 травня 1945 року безпартійний Артур Вернер був призначений радянським комендантом обер-бургомістром Берліна. Після перших вільних виборів, що відбулися в Берліні 20 жовтня 1946 року, Артур Вернер поступився свіїм постом соціал-демократу Отто Островському.
Похований на Парковому кладовищі Ліхтерфельде.
Примітки
Література Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft, Band I Politiker, Teil 6: T-Z, Heidelberg 2005, S. 269—270. Lutz Heuer: Der erste Berliner Magistrat nach dem II. Weltkrieg. Oberbürgermeister Dr. Arthur Werner und sein Team Mai 1945 bis Dezember 1946. Reihe Berlin und seine Geschichte beim Verein Helle Panke Lutz Heuer, Arthur Werner (1877—1967). Берлінський Oberbürgermeister in der Stunde Null. Trafo, Berlin 2011. Біографія