Japan — британський поп/рок-гурт, утворений 1974 року в Лондоні. До першого складу гурту ввійшли брати Девід Сілвіен (David Sylvian), справжнє ім'я якого Девід Бетт (David Batt), 23.02.1952, Бекенгхем, Велика Британія — вокал, гітара та Стів Дженсен (Steve Jansen), справжнє ім'я якого Стівен Бетт (Stephen Batt), 1.12.1956, Лондон, Велика Британія — ударні; Рон Дін (Ron Dean), 23.04.1955, Лондон, Велика Британія — гітара, вокал; Річард Барбієрі (Richard Barbieri), 30.11.1957, Лондон, Велика Британія — клавішні та Мік Карн (Mick Karn), справжнє ім'я Ентоні Мікалідес (Anthony Michaelides), Кіпр — бас-гітара.
На початку своєї кар'єри гурту вдалося укласти угоду з німецькою фірмою «Ariola — Hansa» та зв'язатись з менеджером Саймоном Нейпером-БелломOla's Kool Kitchen with interview of Robert Dean from Japan, from the Internet Archive. Щоправда дещо другосортний поп, який гурт запропонував, не тільки не мав успіху, а й отримав багато дуже негативних рецензій. Будучи не в змозі опанувати британську панк-сцену, гурт вирушив до Японії, де записав продюсовану Джорджем Мородером платівку «Life In Tokyo», яка користувалась чималою популярністю 1980 року.
Після видання для фірми «Ariola-Hansa» трьох альбомів, гурт перейшов до «Virgin Records», на якій дебютував лонгплеєм «Gentlemen Take Polaroids». Цього разу вони досягли успіху частково завдяки великій популярності руху нових романтиків. Чоловічо-жіночий імідж формації несподівано став причиною великої популярності гурту, що відразу вплинуло на їх появу в топ-аркушах. Тоді музикантам вдалося запровадити до британського Тор-20 аж три хіти: «Quiet Life», «Ghosts» та нову версію твору Смокі Робінсона «І Second That Emotion».
Черговий альбом «Tin Drum» також було зустрінуто дуже тепло. Однак, на жаль, непорозуміння між Карном та Сілвіеном зашкодило подальшому розвитку кар'єри, і саме тоді, коли гурту нарешті вдалося здобути довгоочікуваний успіх. Ще у травні 1981 року своїх колег залишив Дій, а в листопаді 1982 року гурт взагалі припинив свою діяльність. Наступного року з'явився концертний лонгплей Japan «Oil On Canvas», a музиканти присвятили себе сольним кар'єрам. Проте 1991 року вони зібралися знову у такому складі: Сілвіен, Дженсен, Карн та Барбірі і, взявши собі назву Rain Tree Crow, записали альбом «Rain Tree Crow».
Дискографія 1978: Adolescent Sex 1978: Obscure Alternatives 1979: Quiet Life 1980: Gentlemen Take Polaroids 1981: Assemblage 1981: Tin Drum 1983: Oil On Canvas 1984: Exorcising Ghosts 1989: A Souvenir From Japan 1991: The Other Side Of Japan.
Девід Сілвіен 1984: Brilliant Trees 1985: Words With The Shaman 1985: Alchemy: An Index Of Possibilities 1986: Gone To Earth 1987: Secrets Of Beehive 1988: Plight & Premonition (разом з Холгером Шукаі) 1989: Flux & Mutability 1989: Weatherbox 1993: The First Day (разом з Робертом Фріппом) 1993: Darshan (разом з Робертом Фріппом) 1994: Damage (разом з Робертом Фріппом)
Мік Карн 1982: Titles 1987: Dreams Of Reason Produce Monsters 1993: Bestial Cluster 1995: The Tooth Mother
Примітки