Гаспар де Вігоде (також згадується як Гаспар де БігодеRamírez, Pedro (op. cit., p. s/d).) (1764, Саррія, Барселона, Князівство Каталонія, Іспанія — 1834, Мадрид, Іспанія) — іспанський військовик з французькими коренями, останній роялістський губернатор Монтевідео.
Життєпис Хосе Гаспар де Вігоде народився 1764 року в Саррія-де-Барселона в Князівстві Каталонія, яке було частиною королівства ІспаніяMoreno Martín, Armando; en "Archivo del general José Miguel Carrera" (pp. 238-240, Ed. Sociedad Chilena de Historia y Geografía - Fundación Cardoen, año 1993). Según el autor, Vigodet nació en Sarrià de Barcelona en 1764.Álvarez Ferretjans, Daniel; en "Historia de la prensa en el Uruguay. Desde La estrella del sur a Internet" (p. 50, Ed. Fin de Siglo, 691 pág., año 2008). Según este autor también nació en Sarrià de Barcelona en 1764 pero que fallecería en el año 1836.Núñez Balestra, Efraín (op. cit., p. 31, ref. 63). El autor expresa erróneamente que Vigodet nació en 1747 [pero difícilmente en 1783 (36 años de edad) sería recién subteniente (op. cit)] y que falleció en 1834 [pero aparece en las Cortes (op. cit.) en el año 1835]..
Де Вігоде брав участь у Великій облозі Гібралтару 1783 рокуConsejo Superior de Investigaciones Científicas (op. cit., Vol. 13, p. 327). й у Війні в Піренеях 1793 роціNúñez Balestra, Efraín (op. cit., p. 31, ref. 63). El autor expresa erróneamente que Vigodet nació en 1747 [pero difícilmente en 1783 (36 años de edad) sería recién subteniente (op. cit)] y que falleció en 1834 [pero aparece en las Cortes (op. cit.) en el año 1835]., де був підвищений до фельдмаршала. Під час Піренейських воєн він командував дивізією в програних іспанцями битвах біля Альмонасіду і Оканьї (1809).
До кінця 1811 року його призначено губернатором Монтевідео, щоб зупинити просування незалежних повстанських сил у районі Ріо-де-ла-Плата. До жовтня 1812 року весь регіон був під контролем повстанців, за винятком самого міста Монтевідео, обложеного військами Хосе Рондо. 31 грудня Вігоде намагався прорвати облогу, але зазнав поразки в битві біля Серріто.
Завдяки постачанню морем, місто трималося до 17 травня 1814 року, коли завдяки морським перемогам адмірала Вільяма Брауна маршрути постачання було перекрито, і в місті настав голод. До кінця червня Вігоде був змушений здати Монтевідео генералу Карлосу Марії де Альвеару.
В наступні роки він залишався в Ріо-де-Жанейро, де намагався помститися Альвеару, якого також заслали в це місто через політичні розбіжності.
1820 року він повернувся до Іспанії, де став капітан-генералом Кастилії та членом Ради Регентства під час Ліберального триріччя. Коли 1823 року король Фердинанд VII повернув собі трон, де Вігоде відбув у вигнання до Франції, звідки він зміг повернутися тільки 1834 року після смерті короля. Того ж року він помер.
Примітки
Посилання