Ясновельможний князь Дмитро Юлонович Грузинський ( — , Санкт-Петербург) — грузинський князь з царської династії Багратіонів.
Біографія Третій (молодший) син царевича Юлона Іраклієвича (1760—1816) та Соломії Ревазівни, уродженої княжни Амілахварі (1766—1827), онук царя Грузії Іраклія II.
Дмитро народився 1803 року в грузинській царській родині вже після анексії Картлі-Кахетинського царства Російською імперією. Його батько Юлон Іраклійович був сином передостаннього царя Грузії Іраклія II та претендентом на царський престол в 1800-1804 роках. У 1805 році царевич Юлон разом з родиною, за винятком старшого сина Леона, був депортований царським урядом з Тбілісі вглиб Російської імперії. Спочатку їх поселили в Тулі, потім Юлон з сім'єю отримав дозвіл оселитися в Санкт-Петербурзі.
Політична діяльність У 1820 році двоюрідні брати, князі Дмитро Юлонович і Окропір Георгійович, стали основними лідерами грузинських роялістів у Санкт-Петербурзі та Москві. Вони провели зустрічі з грузинськими студентами і офіцерами в російських містах, намагаючись переконати їх, що Грузія повинна бути відновлена як незалежне царство під владою династії Багратіонів. У 1826 році Димитро допоміг заснувати таємне товариство, яке задумало ідею антиросійського повстання ГрузіїLang, David Marshall (1962). A Modern History of Georgia. London: Weidenfeld and Nicolson. p. 68.. Найбільш активним центром змовників був Тбілісі, столиця Грузії, де грала велику роль княжна Тамара Юлонівна Батонішвілі, старша сестра Дмитра і фрейліна імператриці. Змовники планували розпочати заколот в Тбілісі в грудні 1832 року. Але змову було розкрито через зраду князя Іасе Палавандішвілі. Учасники змови були відправлені на заслання у віддалені губернії Російської імперії на різні терміни.
Дмитро Юлонович Грузинський був позбавлений княжого титулу і відправлений на заслання до Смоленська. Потім він перейшов на російську державну службу і отримав незначний чин колезького реєстратора. 6 травня 1833 року Дмитро Юлонович отримав від російського уряду титул князя Грузинського.
У 1845 році 41-річний князь Дмитро Юлонович Грузинський помер у Санкт-Петербурзі і був похований в Олександро-Невській лаврі. Він не був одружений і не залишив після себе спадкоємців.
Примітки
Джерела
Montgomery, Hugh, ed. (1980). Burke's Royal Families of the World. Vol. 2. — : Burke's Перів. — P. 66. — ISBN 0850110297. Bendiashvili A. (1978). «დიმიტრი ბატონიშვილი (Dimitri Batonishvili)». Georgian Soviet Encyclopedia. ქართული საბჭოთა ენცილოპედია 3. — Tbilisi. — P. 553.