Степа́н Дани́лович Барсуко́в ( , с. Сороківка біля Харкова — ?) — російський оперний співак (тенор) і педагог українського походження.

Життєпис Походив з селянської родини. Навчався на чоботаря. Співати почав у тюремній церкві хлопчиком. На його спів звернули увагу і він був відправлений на навчання в Москву.

Вокальну освіту здобув у Московському музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (клас Семена Біжеїча) та у Московській консерваторії (1893—1901).

1901 року дебютував у Большому театрі в ролі Ромео («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно). В цьому ж році дирекція Большого театру направила його в Італію для удосконалення своєї майстерності, де він навчався до 1902 року.

З 1 березня 1902 рокуБарсуковъ, Степанъ Даниловичъ // Ежегодник императорских театров, Выпуски 4-6, 1910. — С. 117 по 1912 рік  — соліст Большого театру в Москві.

1903 року співав з Ф. Шаляпіним в опері «Алеко» Рахманінова в Новому театріФедор Иванович Шаляпин: Статьи, высказывания, воспоминания о Ф. И. Шаляпине. — М.: Искусство, 1960. — С. 588.

1907 року гастролював у Нижньому Новгороді.

1898—1921 — викладач Московської консерваторії, професорСоветская музыка. Том 54. Вып. 1-6. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1990. — С. .

Подальша його доля невідома.

Родина Дружина, Адель Конрадівна Барсукова (до шлюбу Тарасевич) — музикантка, випускниця консерваторії.

Мав дітей. Молодшу доньку звали Олександрою.

1909—1913 років родина щоліта відпочивала в Галичі Костромської губернії. Там Степан Данилович займався благодійництвом, підтримував місцеве протипожежне товариство і місцевий театр. 1909 року Адель Конрадівна відкрила першу в цьому місті музичну школу.

Влітку 1910 року в Літньому театрі Степан Барсуков поставив «Русалку» Даргомижського. Наступного літа поставив в театрі пролог із «Снігуроньки» Римського-Корсакова. Вистава йшла під акомпанемент Аделі Конрадівни. Крім спектаклів Барсуков був постановником концертів у Галичі. Останній раз Степан Данилович відвідував Галич влітку 1914 року саме з концертом.Н. Сотников. Страницы истории театра в Галиче Городскому саду Галича 100 лет

Партії Князь («Русалка» Даргомижського) Синодал («Демон» Рубінштейна) Туча, Садко, Левко, Гвідон («Псковитянка», «Садко», «Майська ніч», «Золотий півник» Римського-Корсакова) Герман, Ленський, Андрій («Винова краля», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського) Фауст («Фауст» Гуно) Альфред, Гастон («Травіата» Верді) Герцог Мантуанський («Ріголетто» Верді) Хозе («Кармен» Бізе) Ліонель («Марта» Флотова) Йонтек («Галька» Монюшка) Джеральд («Лакме» Деліба) Діон («Зимова казка» Гольдмарка) Мулла («Кавказький бранець» Кюї) Володимир Ігорович («Князь Ігор» Бородіна) Фінн («Руслан і Людмила» Глінки) 1-й дворянин («Лоенгрін» Вагнера) Терпнос («Нерон» Рубінштейна) Єврей («Скупий лицар» Рахманінова) Чаплинський («Пан Воєвода» Римського-Корсакова) Лоренцо («Фра-Дияволо» Обера) Народний співак («Рафаель» Аренського) Родрігес («Дон Кіхот» Масне) Молодий циган («Алеко» Рахманінова) Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова за Гоголем) Альоша Попович («Добриня Микитич» Гречанінова)

Примітки

Джерела

Словник співаків України / Лисенко Іван. — К.: Рада, 1997. — С. 22—23 Пружанский А. М. Отечественные певцы. Словарь. М., 1991. — Часть І. — С. 51